Цієї неділі у канадському Торонто розпочнеться триденний саміт глав міністерств внутрішніх та закордонних справ країн-членів G7. Хоча Україна поки не входить до цього поважного клубу, що контролює близько половини світового ВВП, запрошення долучитися до однієї з сесій отримав і Павло Клімкін. Таким чином, Україна вперше буде присутньою на офіційному плановому заході G7.
Допоки у Торонто закінчуються останні приготування, Укрінформ спробував розібратися, чого варто очікувати від цього саміту.
УКРАЇНА – СЕРЕД ГОСТРИХ ПИТАНЬ
Загалом, у рамках свого річного головування у Великій сімці Канада запланувала провести чотири міністерські зустрічі. У жовтні зберуться міністри навколишнього середовища та енергетики, у травні – міністри міжнародного розвитку та керівники центробанків, у березні пройшла зустріч очільників міністерств працевлаштування й інновацій, а в квітні до Канади з’їдуться міністри закордонних та внутрішніх справ країн G7. З огляду на напружену ситуацію у світі, найбільший інтерес для України становить саме остання зустріч, що дасть змогу заручитися підтримкою найпотужніших держав світу. На щастя для нас, у Канаді чудово усвідомлюють важливість «українського питання» для світу, тому й проявили ініціативу, запросивши Павла Клімкіна.
Власне, Україна вже користується однозначною підтримкою усіх членів Великої сімки і не повинна доводити свою правоту в конфлікті із Росією. Тому варто очікувати, що дискусія йтиме не про те, хто винен, а про те, як діяти у цій ситуації. Окрім політичної підтримки, офіційний Київ зацікавлений також у військовій та економічній допомозі. «Ми розраховуємо на те, що будуть обговорені два блоки питань. Перш за все, звичайно, питання безпеки, але важливою є також допомога Україні у проведенні реформ», – поділився своїми очікуваннями посол України в Канаді Андрій Шевченко.
Хоча погляди окремих членів G7 на надання Україні летальної зброї або іншої оборонної допомоги – різняться, все ж із великою долею вірогідності у дискусіях дипломатів порушуватиметься тема миротворчої місії ООН на Сході. Виглядає так, ніби увесь цивілізований світ розуміє її користь, але не може вирішити, як змусити погодитися на миротворців Росію, яка гарантовано заблокує у Радбезі ООН будь-яке невигідне їй рішення.
Утім, Україна буде далеко не єдиним питанням, яке порушуватиметься під час обговорень у Торонто. G7 дивиться на весь світ, не обмежуючи себе одним регіоном.
СИРІЯ
Зрозуміло, що найбільш очевидний виклик світовому миру та безпеці наразі становить громадянська війна у Сирії. За оцінками експертів, цей тривалий конфлікт має найбільші шанси перерости у глобальне протистояння, тож дипломати із G7 намагатимуться зробити усе можливе, аби уникнути цього. Оскільки три з семи членів групи вже продемонстрували свою готовність використати у Сирії силу, а троє інших висловили цьому підтримку, не можна виключати досягнення домовленості щодо подальших рішучих дій проти режиму Асада.
Утім, досвід попередніх міністерських самітів свідчить, що у підсумкових комюніке вкрай рідко містяться обіцянки конкретних кроків.
ВІДСУТНІСТЬ США
Відмінністю саміту в Торонто від попередніх подібних заходів стане відсутність за столом перемовин повноправного представника США. Майк Помпео, який нещодавно був запропонований на посаду Державного секретаря, наразі проходить офіційний процес затвердження, що передбачає у тому числі й слухання в Сенаті. Хоча така можливість досі залишається, шанси того, що усі формальності будуть завершені до неділі, коли почнеться саміт, дуже незначні. Тож швидше за все офіційний Вашингтон у Торонто представлятиме в.о. Держсекретаря Джон Саліван, тимчасовий статус якого накладатиме відбиток на слова. З огляду на те, що саме США зазвичай демонструють найбільш силову дипломатію, відсутність Держсекретаря дещо пом’якшить тон дискусій у Торонто.
РОСІЙСЬКИЙ ДУХ
А от чия відсутність не завадить обговоренню, так це Росії. Виключена з клубу «Великих» у 2014-у, РФ залишатиметься на чільних місцях у розмовах дипломатів, але тепер уже з іншої позиції – супротивника.
«Ми знаємо, що Росія робить, і не слід сумніватися, що ця кібервійна є одним із найбільших викликів сучасності. Разом із нашими найближчими союзниками ми цілодобово працюватимемо із усіма доступними нам технологіями, аби не дозволити агресивним державам та недержавним гравцям взяти гору», – сказала у середу прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей перед секретним брифінгом для колег із Канади, Австралії та Нової Зеландії.
Темою зустрічі якраз і були російські кібернетичні атаки. Окрім цього, на Москву сипляться обвинувачення у підтримці кривавого сирійського режиму, використанні хімічної зброї, втручанні у демократичні процеси інших держав, розпалюванні конфліктів в Україні, Молдові, Грузії, Чорногорії, Вірменії та інших країнах, нехтуванні правами людини і загалом – зневазі до усього міжнародного порядку, заснованого на правилах. Росія регулярно порушує повітряний та морський простори членів G7 і погрожує їх союзникам. Навряд чи в Торонто вдасться виробити єдину стратегію стримування Кремля, але спроба узгодити позиції точно буде.
М’ЯНМА
Починаючи із серпня минулого року, із М’янми до сусіднього Бангладешу втекло більш як 700 тис. мусульман народності рохінджа. Багато з цих біженців досі живуть у тимчасових таборах у жахливих побутових умовах. Делегація Канади наполягає, аби пошуку шляхів вирішення цієї кризи було надано високого пріоритету під час розмов у Торонто. У самій Канаді кілька тижнів тому спеціальним представником по М’янмі був оприлюднений звіт, у якому уряд закликали активізувати свої зусилля із підтримки рохінджа та створення безпечних умов для їх повернення додому. Швидше за все, цей документ і ляже в основу обговорень.
ВЕНЕСУЕЛА
Не меншу увагу отримає Венесуела та її скочування у диктатуру на чолі із сумнозвісним президентом Ніколасом Мадуро. Як одна з учасниць так званої «лімської групи», яка об’єднує держави, що намагаються вберегти демократію у Венесуелі, Канада регулярно вживає заходи та оприлюднює заяви стосовно розвитку ситуації у країні. До своїх зусиль Канада намагається залучити й інші, особливо європейські держави. Тим паче, нинішній стан відносин між Канадою та Венесуелою, коли країни взаємно видворили не лише послів, а й тимчасово повірених, практично нівелює можливість ведення прямих перемовин.
КНДР
Жодне обговорення глобальної безпеки нині неможливе без згадки про КНДР. Ізольована азійська країна своєю агресивною риторикою та явними успіхами у розробці ядерної зброї не дає спокою мешканцям усіх регіонів світу. Хоча реально вплинути на Північну Корею можливо лише за умови сприяння Росії та Китаю, яких до Торонто не запросили, все ж обговоренню північнокорейської кризи буде відведено достатньо часу у графіку міністрів закордонних справ країн G7. Актуальності цьому питанню додає той факт, що США нині активно просувають ідею особистої зустрічі Президента Трампа та Кім Чен Ина. Водночас, Канада уже давно пообіцяла підтримувати будь-які міжнародні зусилля, направленні на денуклеризацію Корейського півострова. Роль першої скрипки у цій дискусії гратиме Японія, але й інші держави-учасниці матимуть, що додати.
ІРАН
За словами керівника організаційного комітету саміту Пітера Боема, завершатиме список пріоритетних національних тем Іран, його ракетна програма і ймовірна підтримка терористів по всьому світу. Ще у часи попереднього міністра закордонних справ Канади Стефана Діона офіційна Оттава почала процес зближення із Тегераном, вбачаючи у цьому найкращий спосіб стримування його агресивної поведінки. Хоча у практичній площині процес досі не просунувся далі оголошення про прагнення заново відкрити посольство, Канада не полишає спроб перетягнути Іран на свій бік. І підтримка у цьому процесі інших країн G7 буде зовсім не зайвою.
ГЕНДЕР
Особливого канадського «шарму» саміту в Торонто додасть зосередженість на гендерних аспектах, що є дуже важливими для чинного уряду. «Гендер є ключовою складовою дуже багатьох проблем, які ми намагаємося опанувати», – сказала нещодавно міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд, коментуючи підготовку саміту. У новому державному бюджеті Канади, ухваленому кілька місяців тому, кожен розділ проходив гендерний аналіз, тож подібного можна сподіватися і від підсумкових документів саміту, якщо вони, звісно будуть.
ОБЕРЕЖНІ ОЧІКУВАННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ
Хоча безпосереднє спілкування із главами зовнішньополітичних відомств Франції, Великобританії, Німеччини, Японії, Італії, Канади та США може бути дуже корисним, все ж не варто покладати на цей захід у Торонто завеликих надій, оскільки головним його завданням все ж є розробка плану на саміт глав держав Великої сімки, який відбудеться на початку червня у місті Шарлевуа в канадській провінції Квебек. Утім, якщо зустрічі у Торонто використати ефективно, Україна може розраховувати якщо не на прорив, то бодай на суттєве просування у Шарлевуа влітку.
Максим Наливайко