Недільне читання (хизуюсь книгою, майже як Юрій Луценко).

Книга про міфи. Видана у Москві ще 1996 року.

Автори: доктор юридичних наук Владімір Овчінський та ще двоє професорів, докторів юридичних наук — Владімір Ємінов та Ніколай Яблоков.

 

Ось що писали тодішні світочі російської юриспруденції у час, коли Путін фігурував у матеріалах про шахрайство із постачанням до Санкт-Петербургу продуктів харчування в обмін на сировину…

Цитую мовою оригіналу: Чаще всего стремление лидеров преступных сообществ к политической власти возникает после решения задач обогащения. Стремление к власти функционеров организованной преступности наблюдается на всех уровнях: от администрации районов до Государственной Думы. Так, например, председателем горсовета г. Луганска избран некто Д., в свое время неоднократно привлекавшийся к ответственности за организацию игры «в наперсток».

Смотрящій за наперсточниками!!!

Це навіть крутіше за київського «Москву», який розпочинав із дахування проституції, а потім піднявся майже до «смотрящєго» за поліцією Житомирщини.

Деталі ось тут: НОВА УКРАЇНСЬКА ПОЛІЦІЯ: ВІДСТУПАТИ НІКУДИ — ПОЗАДУ МОСКВА!

Нагадаю, після публічного скандалу з атестаційною комісією №3 у Житомирській області, куди  якось потрапив і «громадський активіст» Ігор Фадєєв, перший керівник підрозділу кримінальної розвідки Головного управління по боротьбі з організованною злочинністтю МВС України Валерій Кур заявив Резонансу: Поки біля керма правоохоронної системи та силових структур стоятимуть політики, призначені за квотним принципом, які колись були об’єктами оперативних розробок, ми не застраховані від повторення подібних кричущих фактів. Думаю, тут є прямий зв’язок — ГУБОЗ знищили, у тому числі, щоб приховати усі оперативні архіви та накопичені роками бази даних. Маю інформацію, що за зняття із оперативного обліку викладались десятки дорогих машин, дачні ділянки вартістю у півмільйона доларів. Це одна зі складових корупційних заробітків. І попереду ще будуть не менш гучні скандали.

Колись, ще у минулому житті, десь на розі вулиць Баггову́тівська та Богомольця у Києві бачила чудове відео під назвою Д. (там було повне прізвище) несе гроші Доброславу…

Утім, YouTube — такий вже YouTube. Підчистили, як і увесь Інтернет-простір…

Але ж справжні рукописи не горять!

 

Вони, як і прапор ГУБОЗу, у надійних руках)))

Чи може троє російських науковців (звісно ж, під орудою КДБ/ФСБ) понад 20 років тому спрогнозували появу у РНБО некоєго Д., і запустили «міф» про одного з майбутніх стовпів вітчизняної нацбезпеки?! Ще й у час російської збройної агресії?!

АПД: Ще не здогадались про кого мова?!

Тоді даю ще одну цитату: Давайте слово «бандити» вживати коректно. Я передбачаю ваше наступне запитання… Чи знав я Валеру Доброславського? Тоді у тих людей, яких зараз називають бандитами, на днях народження гостями були обласні прокурори, обласні судді. Якщо людина — злочинець, є Кримінально-процесуальний кодекс, саджайте її в тюрму. А виходить навпаки — як людини не стане, на неї починають вішати ярлики, називати бандитом. Якщо ви вважаєте, що це злочинці, посадіть їх куди слід. Після того як вбили Доброславського, дуже багато з’явилося легенд, хто з ним тоді спілкувався, хто у нього був правою рукою тощо… Насправді Валерій був неординарною особистістю — продуктом того часу, тому і з’явилися подібні міфи, — заступник секретаря РНБО Олексій Данилов.

То кажете — «Суспільне Око» у сфері управління державою та нові обличчя?!

Ну-ну…

Матеріал надано «Резонансом«

Print Friendly, PDF & Email