Відомо: все, що заборонено – неймовірно манить. Не беручи до уваги моральний бік, окрім естетичних наслідків, об‘єкти заборони можуть приносити і значні грошові прибутки. Одним з таких джерел є гральний бізнес. За даними 2018 року світовими лідерами грального бізнесу відзначені Макао, США, Китай, Сінгапур, Монако.
Монако, де перше казино відкрито в середині 19 століття, і на сьогодні активно функціонує легалізований гральний бізнес. Місто Монте-Карло з всесвітньо відомими казіно Casino de Monte-Carlo, Casino Café de Paris, Sun Casino і Monte-Carlo Bay Casino, приносять близько 5% від загальної суми доходів в бюджет країни. На території княжества дозволені практично всі види азартних ігор. Разом з тим, законом не регулюються ставки на спорт та лотереї. Існують обмеження щодо учасників азарних ігор, а саме заборонено приймати участь особам, що не досягли 18 років, місцевим громадянам, військослужбовцям, священослужителям.
Гральний бізнес регулюється Комісією з азарних ігор при Міністерстві фінансів та економіки. Ліцензування та сертифікація грального бізнесу в Монако – серйозні та деталізовані процедури, в той час, онлайн-гемблінг практично не регулюється. Індустрія гемблінга приносить значні доходи до державного бюджету, близько 7% від усіх доходів, що сприяло навіть звільненню приблизно 20% місцевих жителів від сплати податків.
В Країнах Європейського Союзу, окрім Монако, гральні заклади діють в Італії, Чеській Республіці, проте в більшій половині держав ЄС гральний бізнес перебуває під повною чи частковою забороною.
Макао- адміністративний район КНР з власними законами, митною, грошовою та ін. системами, повною зайнятістю населення, відсутністю боргу. Гральний бізнес Макао становить 40% ВВП країни, інше- це доходи від туризму, тютюнового та риболовного бізнесу. Наприклад, дохід від казіно в лютому 2017 року зріс на 18% порівнюючи з лютим 2016 року та склав 2,9 млрд.дол.США. А проведена у 2015 році антикорупційна політика Китаю принесла не доходи, а значні витрати: падіння виручки в ігровому бізнесі на 40%.
Не дивлячись на те, що гральний бізнес в Макао розвивається лише з 2004 року, присутня висока вартість землі під забудову – 2.4 млрд.дол.США та високі ставки податків (майже 40%, в той час як наприклад податок на дохід фізичних осіб від 5-12%.), держбюджет Макао формується на 70% за рахунок прибутку казіно. В Макао близько 70% населення зайнято в гральному бізнесі, що забезпечує низький рівень безробіття. За даними 2018 року бюджет міста Макао отримав 11,28 млрд. дол.США прямих податків від азартних ігор.
В 2018 році профіцит бюджету становив 6,15 млрд.дол.США, а якщо тенденція збережеться, то на кінець 2019 року загальний бюджетний надлишок Макао становитиме 15,17 млрд.дол. США. Надходження в бюджет спеціального адміністративного району Китаю, в порівняні з аналогічним періодом минулого року, зросли на 17%. В Макао розташовуються найкрупніші в світі гральні заклади. Найбільш відомі, Grand Lisboa от SJM Holdings Limited, Melco Resorts, Entertainment Limited в Studio City Macau, які приносять 35% від загального обсягу податку на доходи від азарних ігор.
Мальта- єдина країна серед ЄС, яка регулює ігри на віддаленому доступі, після прийняття першого закону про азартні он-лайн-ігри в ЄС. Швидкий процес отримання ліцензії та низькі ставки податків забезпечують активний розвиток грального бізнесу, річний дохід від якого становить 1,2 млрд.дол.США на рік.
Якщо офіційно на Мальті зареєстровано чотири гральних заклади, то нелегально функціонує близько 300 закладів. Податкові ставки в гральному бізнесі на Мальті достатньо високі – 35%. Разом з тим, мальтійські компанії можуть претендувати на звільнення від подвійного оподаткування.
Камбоджа. В країні активно розвивається онлайн-гембінг, та за прогнозами аналітиків до 2020 року може перевищити показники Філіпін, Таїланду. На сьогодні в країні діє 65 ліцензійних казіно. Разом з тим, для місцевих жителів азартні ігри оголошені поза законом з 1996 року. Кожен місяць гральний заклад виплачує фіксовану суму податків до державного бюджету, наприклад, якщо гральний прибуток компанії становить 228 069 дол.США в місяць, то податки становлять 3,98 млн. США з прибутку. В 2013 році держава отримала подаків на суму 22 млн. дол.США, а в 2018 році – на 45% більше. Крім того, виникнення гральних будинків в прикордонній зоні сприяло зростанню населення, кожен рік країну з 13 млн.осіб населення відвідують близько 1 млн. туристів.
США. У США найбільші казино знаходяться в містах (Ріно, Лас-Веґас). Гральний бізнес дозволено в 48 штатах. Дохід в бюджет країни становить в 2018 році становив 73,3 млрд дол.США.
Грузія. Гральний бізнес Грузії в 2018 році перевищив 3,5 млрд.дол.США, що вище показників сфери громадського харчування. Послугами он-лайн-казіно користуються близько 400 тис.осіб при населенні в 3,7 млн. Гральні заклади в Грузії регулюються Службою доходів при Міністерсві фінансів.
В Україні гральний бізнес офіційно заборонений з 2009 року. З 2012 року було прийнято закон про лотереї. Разом з тим, експерти оцінюють нелегальні прибутки від грального бізнесу приблизно в один мільярд євро. А у разі легалізації передбачається збільшення річного доходу держави на 8 – 12 мільярдів гривень.
Крім того, враховуючи, що у Східній Європі гральний бізнес заборонений в більшості країн, за належних умов його легалізація в Україні зможе залучити додатковий туристичний потік, в першу чергу з сусідніх країн Румунії, Болгарії, Греції, Туреччини, Молдови, Польщі та Білорусі.
Якщо відкинути бізнес-складову надходжень, то в кожній спокусі можна визначити позитивний бік, і в торгівлі зброєю, і в проституції, навіть в легалізації легких наркотиків, а от що позитивного в функціонуванні грального бізнесу? Наскільки це соціальна проблема, та поштовх до розвитку залежності – тема для досліджень відповідних кваліфікованих спеціалістів, яка має бути поставлена як пріоритет в питанні розвитку чи заборони грального бізнесу, загалом. А з економічної точки зору, це значні надходження до бюджету, розвиток туризму, збільшення міграційних потоків, тощо. Вибір полягає лише в правильному системному регулюванні грального бізнесу та соціальній свідомості громадян.
Наталія Грущинська