Команда Аналітичного центру «КиївСтратПро» та порталу EconomistUA з групою українських журналістів та експертів відвідала Кувейт та завітала до українського Посольства, де ведучому Андрію Бузарову вдалося взяти унікальне інтерв’ю у посла України в Кувейті Володимира Толкача, який вже завершує свою каденцію в державі Кувейт. В розмові пан посол підводить підсумки вже зробленого і окреслює перспективи на майбутнє.

Торкаючись теми перспектив, посол зазначає: «Я б сказав так, перспективи як завжди невикористані. І тому завдання сьогодення – реалізувати те, що було закладено в ході візиту нашого Президента [в минулому році]. Оскільки це був перший візит за 15 років і він відбувся на 25 рік встановлення відносин».

Цей візит підтвердив, що дві країни мають стабільні, партнерські відносини, однак існуючі можливості не використовуються в повній мірі, додав він. Проте суттєвий прогрес помітний в питанні ідентифікації України кувейтянами як незалежної держави.

«Якщо раніше Україну сприймали як частку колишнього Союзу, або частку Росії, то на сьогоднішній день Україну ідентифікують чітко практично всі кувейтяни», – розповідає Володимир Толкач.

За його словами, візитною карткою України стали, по-перше, «лікування, яке дуже цікавить кувейтське суспільство за кордоном», по-друге – туризм. Всі інші сфери співпраці потребують доопрацювання, як наприклад товарообмін. Україна як виробник продуктів харчування може стати вигідним партнером для Кувейту, який не має таких потужностей виробництва. Для цього необхідно довести кувейтянам, що українська продукція має якісні переваги у порівнянні з іншими виробниками.

На сьогоднішній день найбільша частка експорту України до Кувейту становлять олія, кондитерські вироби. «На жаль, в Кувейті існують деякі обмеження, наприклад, державні закупівлі неможливо проводити на двосторонній основі. Тобто всі закупівлі, закупівлі збіжжя – це овес і пшениця – відбуваються тільки на міжнародних площадка, на біржах. Відповідно спрогнозувати, який експорт збіжжя буде в Кувейт з України, неможливо».

Окрім продуктів харчування, експорт України представлений в Кувейті залізом та буровими щоглами. Однак зростання частки українського експорту залежить виключно від української агресивної політики просування своєї продукції.

Торкаючись питання міжнародної політики: Кувейт є успішним посередником у врегулюванні низки міжнародних конфліктів  [Єменського, Катарського].

«Було зроблено досить мудрий крок, коли Кувейт не почав шукати собі якусь роль фінансового центру або центру політичного, а приділив велику увагу гуманітарним питанням. І саме від гуманітарних питань поступово Кувейт перейшов до ситуації, коли і авторитет самої країни і, особливо, авторитет еміра Кувейту дає йому змогу виконувати роль посередника», – пояснює пан посол.

Порівнюючи події окупації частини Кувейту Іраком в 90-х роках з сьогоднішньою окупацією Донбасу, Володимир Толкач зазначає несподіваність агресивних дій з боку колишнього партнера, оскільки Кувейт і Ірак безпосередньо перед іракською агресією мали «найкращі відносини», як і  Україна з Росією. Нині Кувейт притримується стратегії малої держави: не виказуючи великих інтересів в світі і вважаючи основним пріоритетом збереження дружніх відносин з усіма країнами. Це, наприклад, виражається в утриманні від підтримки однією зі сторін в українсько-російському конфлікті, хоча Кувейт і став однією зі 100 держав, які підписали декларацію Генеральної асамблеї ООН щодо територіальної цілісності України.

Одне з питань, в реалізації якого Кувейт, на думку Толкача, може допомогти Україні – енергетична диверсифікація. Для цього треба думати як привернути місцевих інвесторів, підвищувати ступінь довіри до української економіки, зазначає посол.

Катерина Щербак

Print Friendly, PDF & Email