Президент України Петро Порошенко звернувся з останнім в своїй каденції посланням до Верховної Ради України. Щорічне звернення окреслює динаміку внутрішньої та зовнішньої політики.

В своєму виступі «гарант Конституції» запропонував депутатам відмінити недоторканність «зараз або ніколи», анонсував збільшення забезпечення військовослужбовців у 2019 році, розкритикував роботу антикорупційних органів та повідомив, що світову спільноту в ООН проситиме про введення миротворців на всю територію Донбасу.

Президент розказав про те, чого вдалось досягти та чого очікувати наступні роки. Зокрема головним посилом було зміцнення обороноздатності армії, окрім цього було озвучено, що армія буде переходити на модернізацію, закупку нових ракетних комплексів.

Серйозним викликом для обороноздатності держави зараз є акваторія Азовського моря, де Росія збільшує присутність своїх військових кораблів. Оскільки раніше всі військові сили були зосереджені на зону АТО, обороноздатність України з моря дещо відстає, в силу того, що вона потребує доукомплектування бойовими та військовими кораблями. Тому зараз поставлене завдання в швидкі терміни зміцнити обороноздатність України в Азовському морі. Вона стосується не тільки військового компоненту, але й юридичного, зокрема чіткого визначення морського кордону України та Росії в Азовському морі.

«Зростання лівого та правого популізму створює загрозу демократії в Україні», – сказав Порошенко. Справді, надмірна активність праворадикалів часто стає просто безкарною і без оцінки правоохоронними органами. Ці ж правоохоронні органи намагаються впливати на роботу журналістів: випадок прослуховування журналістів Радіо Свобода цьому приклад. Складається враження, що загроза демократії йде не тільки від ліво- та праворадикальних рухів, інколи сама влада сприяє блокуванню здоровому демократичному розвитку суспільства.

Президент проти цензури та обмеження прав і свобод навіть під час війни, однак саме в цей час підтримує запровадження закону про так званих «іноземних агентів», який би мав визначати тих, хто нібито працює на Кремль. Про це Порошенко згадав теж з трибуни. Є небезпека, що дана ініціатива може стати такою собі узаконеною практикою переслідування тих, хто має іншу точку зору, відмінну від провладної.

Ініціатором закону про іноземних агентів виступає «Народний фронт», де на думку голови фракції Максима Бурбака «в Україні діє розгалужена мережа замаскованої і явної російської агентури, які беруть під контроль медіа, жонглюють політичними пішаками». Реакція депутатів опозиційного табору не була нудною – було чути поодинокі вигуки та голослівні протести.

Створення Єдиної помісної православної української церкви. «Колесо історії ми закрутили так, що повернення назад неможливе». Тут Порошенко отримав найбільше оплесків. Одночасно гарантував захист прав усім, хто робитиме свій незалежний вибір, до якої церкви належати. Поки не відомо, коли буде надано «томос», який має легалізувати Єдину помісну православну церкву в Україні.

Однак ключовим у виступі президента був «наїзд» на свою головну опонентку в передвиборчих перегонах Юлію Тимошенко. Порошенко піддав критиці ідею партії Тимошенко «Батьківщина» щодо створення в Україні парламентської форми правління із канцлером на чолі. На думку Порошенка це «недемократична модель» та прирівняв її до «освіченого авторитаризму».

Тимошенко висловила цю ідею 24 серпня і впевнена, що парламентська форма правління із канцлером на чолі уряду є найкращою формою для України. В цьому випадку Юлія Володимирівна як приклад ставить Німеччину, Італію, Францію. Суть цієї реформи полягає в тому, що буде одна політична партія, яка матиме більшість депутатів за результатами двотурових виборів, а перший номер в списку має стати прем’єр-міністром, посаду президента мають скасувати.

Вибір парламентської форми правління у вище згаданих країнах має своє історичне коріння. Країни обирали форму правління, яка на ті часи вважалась найбільш ефективною, що й позитивно відзначилось на економіці країн.

Чи може Україна йти цим шляхом? Очевидно, що має відбутись широка дискусія, правильна та якісна оцінка вибору, думки народу, оскільки мова йде про зміну форми менеджменту і керування державою.

Що ми бачимо зараз? Критика Порошенка ідеї Тимошенко свідчить про наявність двох ідеологічних підходів щодо розвитку держави, які будуть обговорюватись під час президентської кампанії цього і наступного року. Порошенко та Тимошенко можуть стати основними фаворитами в перегонах за головну посаду в країні і саме публічне неприйняття Порошенком пропозиції Юлії Володимирівни свідчить про виклик, який він кинув їй на найближчий час.

Тарас Семенюк

Print Friendly, PDF & Email