Практика розвинутих країн показує, що економіка не може бути достатньою мірою налагоджена без залучення інвестицій.
Враховуючи це, з метою створення умов для формування сприятливого інвестиційного середовища в країні, його прискорення та заохочення, під керівництвом Президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва реалізуються масштабні реформи для створення сприятливого інвестиційного клімату в усіх секторах економіки республіки, скорочення частки держави у великих підприємствах в економіці шляхом залучення інвестицій, перехід до ринкових механізмів окремих галузей і великих підприємств, розвиток конкуренції. Серед них проведено низку робіт на стратегічних підприємствах сфери природних монополій щодо налагодження виробництва національно конкурентоспроможної продукції, широкого впровадження прогресивних технологій, докорінної трансформації діяльності цих підприємств у частині збільшення трудових ресурсів та підвищення продуктивності.
Метою Закону про природні монополії є регулювання відносин, пов’язаних з діяльністю суб’єктів природних монополій на товарних ринках Узбекистану (трубопровідне транспортування нафти, нафтопродуктів і газу, виробництво і транспортування електричної та теплової енергії, транспортування залізницею з урахуванням користування залізничною інфраструктурою, загальними поштовими службами, водопровідними та каналізаційними службами, повітряною навігацією, портами та службами аеропорту).
В той самий час зазначається, що створення конкурентних умов для задоволення попиту на окремі види товарів (робіт, послуг) у діяльності суб’єктів природних монополій є неможливим або економічно недоцільним через технологічні особливості.
Проект державної програми реалізації Стратегії дій за п’ятьма пріоритетними напрямками Республіки Узбекистан у «Рік активного інвестування та соціального розвитку» на 2017-2021 роки встановлює удосконалення положень Закону «Про природні монополії» та «Про конкуренцію», а також удосконалення державного управління в транспортній та енергетичній галузях.
Законодавчою палатою Олій Мажлісу схвалено новий законопроект про конкуренцію, підготовлений комітетом за підтримки міжнародних експертів.
Цей закон поєднав Закон про конкуренцію 2012 року та Закон про природні монополії 1999 року та уніфікував більшість вимог до природних монополій та суб’єктів господарювання з домінуючим становищем.
Він визначає пріоритети державної конкурентної політики, тобто захист конкуренції, запобігання та припинення антиконкурентних дій, забезпечення свободи господарської діяльності та вільного переміщення товарів на території республіки, створення умов для ефективного функціонування товарних і фінансових ринків.
Крім того, із законом вводяться такі нові поняття, як антимонопольний комплаєнс і цифрова платформа. Суб’єкти природних монополій також додаються до суб’єктів з домінуючим становищем.
Закон запроваджує інститут вищої переговорної влади, і відповідно до цієї норми, завдяки можливості одностороннього впливу на визначення умов правочину, торгової площі та ціни, їхня переговорна влада визначається при укладенні договорів з іншими суб’єктами.
З метою забезпечення здорового конкурентного середовища між суб’єктами господарювання закон запроваджує систему оцінки державної допомоги, яка може мати негативний вплив на конкурентне середовище, та забороняє пов’язаним особам брати участь у одночасних торгових процесах. Також посилюються адміністративні покарання за порушення конкурентного законодавства.
Прийняття цього закону зменшить кількість антиконкурентних дій, забезпечить свободу економічної діяльності та вільний рух товарів, розвине конкурентне середовище та ефективне функціонування товарних і цифрових ринків, створить правові основи для зменшення участі держави в економіці.
Проект передбачає створення державного органу, що реалізує єдину державну політику державного управління енергетичним комплексом, у тому числі електроенергетикою, нафтогазом, та запровадження сучасних механізмів корпоративного управління в діяльності органів управління економікою та підприємств енергетики.
Проект також включає наступне:
- створення державного органу, що реалізує єдину державну політику у сфері державного управління транспортом, у тому числі повітряним, залізничним та автомобільним;
- передача повноважень державного управління від АТ «Узбецька залізниця» та НАК «Узбекистан хаво йулларі» новому органу державного управління у сфері транспорту;
- виведення залізничних станцій та залізничної інфраструктури від АТ «Узбецька залізниця», забезпечення відкритості та прозорості їх діяльності та запровадження державно-приватного партнерства у сфері.
Також:
Створення акціонерного товариства “Теплоелектростанція” у сфері державного регулювання діяльності суб’єктів природних монополій, яка управляє теплоелектростанціями та енергетичними центрами, що виробляють електричну та теплову енергію; на базі ліквідованих філій «Uzelektrarmoq» і «Energosotish», створення акціонерного товариства «Узбецькі національні електромережі»; створення акціонерних товариств «Територіальні електромережі» для управління регіональними електромережевими підприємствами, які розподіляють та виконують продаж електричної енергії кінцевим споживачам, а також виконують обслуговування магістральних ліній АТ «Узбекістанські національні електричні мережі» (у повній державній власності).
Створення АТ «УзГазТрейд», яке виконує функцію централізованої купівлі-продажу природного газу, створення АТ «Узтрансгаз» як єдиного оператора магістральної газотранспортної системи, що спеціалізується на транспортуванні, зберіганні та транзиті природного газу, підключеному до АТ «Худудгазтамінот» та магістральна газотранспортна система продажу природного газу споживачам на основі прямих договорів та обслуговування магістральних мереж АТ «Узтрансгаз» у повній державній власності.
З метою оперативного впровадження сучасних форм і методів корпоративного управління та управління у сфері цивільної авіації, структурної зміни підприємства відповідно до світових тенденцій і стандартів, а також розвитку конкуренції на ринку авіаційних перевезень та активного залучення інвестицій у Мережа в державному унітарному підприємстві НАК «Uzbekiston Airways» , що надає аеропортові послуги, була розділена на АТ «Uzbekistan Airways» і АТ «Аеропорти Узбекистану».
При цьому планується залишити служби аеропортів під повним контролем держави шляхом введення 11 товариств з обмеженою відповідальністю в АТ «Аеропорти Узбекистану» шляхом перетворення підприємств, що входять до складу «Узбекських авіаліній», в товариства з обмеженою відповідальністю. з часткою держави в статутному капіталі.
Таким чином, з метою оперативного впровадження сучасних форм і методів управління у сфері цивільної авіації, структурної трансформації підприємств мережі відповідно до світових тенденцій і стандартів, розвитку конкуренції на ринку авіаційних перевезень та створення умов для активне залучення інвестицій відбулося створення АТ «Uzbekistan Airways». в рамках мережі «Uchuchilar majmuasi», « Havo aloqalari bosh agentligi » та «Uchavite x ta ‘ minot» , які входять до складу «Uzbekiston H avo Yullari».
Розмежовуючи функції з утримання залізничної інфраструктури та здійснення перевезень, продовжується розвиток приватного ринку у сфері послуг залізничного транспорту та досліджуються можливості широкого залучення малого та приватного бізнесу.
В результаті реформ енергетичного сектору в 2017-2021 роках було реалізовано багато великих проектів державно-приватного партнерства для виробництва відновлюваної енергії, включаючи великі сонячні та вітрові електростанції, а також продаж електроенергії безпосередньо споживачам за взаємоузгодженими цінами через довгострокові договори.
Ці активні реформи вимагають запровадження прозорих механізмів тарифного та технічного регулювання, розвитку здорового конкурентного середовища та рівних можливостей для всіх учасників у використанні інфраструктури природних монополій.
Удосконалені іноземні механізми конкуренції та захисту споживачів у розвинених країнах і країнах, що розвиваються, включаючи США, Німеччину, Францію, Великобританію і Індію, в першу чергу пов’язані з мережевою інфраструктурою та автономним ринком (економічним) на монополізованих ринках продукції (енергетика, телекомунікації, залізниці тощо). Запроваджено інститут регуляторів, основним завданням яких є розвиток конкурентного середовища у відповідних сферах, захист прав споживачів, забезпечення рівного та справедливого доступу до мереж та інфраструктур, регулювання тарифів, усунення дискримінаційних та обмежувальних правил у договорах учасників ринку з юридичними і фізичних осіб – це досягнення.
Наприклад, у Великій Британії є 6 регуляторів цивільної авіації (CAA), регулятор ринків газу та електроенергії (Ofgem), регулятор комунальних послуг (NIAUR), регулятор галузі зв’язку (Ofcom), регулятор залізничного та автомобільного сполучення (ORR), регулятор водопостачання (OFwat) є незалежними регуляторами ринку в секторах.
У Німеччині основним завданням регуляторного органу Bundesnetzagentur є тарифне та технічне регулювання використання інфраструктури в телекомунікаційному, поштовому та комунікаційному, енергетичному та інших секторах.
Існує також Міжнародна конфедерація регуляторів енергетики (ICER), яка об’єднує діяльність регуляторів ринку газу та електроенергії в усьому світі.
Незважаючи на те, що ці країни створили органи з питань конкуренції, відсутність спроможності охопити всі питання в цій сфері з точки зору ресурсів і робочого навантаження призвела до створення незалежного економічного регулятора.
У результаті широкомасштабних реформ, проведених в Узбекистані, з метою створення здорового конкурентного середовища шляхом посилення інституційну спроможність та повноваження антимонопольного органу.
Сьогодні в Узбекистані є понад 10 інспекцій, які контролюють галузі, на базі яких є можливість для створення незалежних економічних регуляторів.
Зокрема, у сфері електроенергетики: Регулювання електроенергетики, Інспекція з контролю нафтопродуктів і газу.
У сфері транспорту: Агентство цивільної авіації, Інспекція з контролю за безпекою вантажних і пасажирських перевезень на залізниці, Інспекція з контролю якості дорожньо-будівельних робіт.
У сфері інформаційних технологій та зв’язку: Інспекція з контролю за зв’язком, інформаційно-телекомунікаційними технологіями тощо.
На основі реалізації концепції адміністративної реформи Нового Узбекистану важливо буде досягти децентралізації системи управління економікою шляхом зміцнення взаємодії між органами самоврядування громадян, неурядовими некомерційними організаціями, місцевими органами влади та суб’єктами господарювання та підприємництва.
У результаті буде вдосконалено механізм державного регулювання економіки та зміцнено органічний зв’язок із механізмом саморегулювання ринку.
Садуллоєв Отабек, начальник відділу регулювання природних монополій
Комітет з питань сприяння конкуренції та захисту прав споживачів Республіки Узбекистан
