Прогресивність поглядів не завжди одобрюється оточуючими. Консервативність суспільства була завжди, для прикладу декілька історичних фактів. В 1791 році французький інженер Філіп Лебон запропонував використовувати суху деревину та кам’яне вугілля для отримання світильного газу. Французька академія наук не прийняла проект, вважаючи його божевільним. В 1800 році Лебон створив так звану «термолампу» та проект газового двигуна внутрішнього згорання, які були також визнані не відразу.
В 1800 році американський інженер Роберт Фултон створював парову машину, що викликало сміх і супротив, в тому числі і у Н.Бонапарда. І лише через 10 років за макетами Фултона було побудовано декілька пароходів з пушками. Зроблене перше фото Луї Дагером - французьким художником, сприйнятого суспільством лише через декілька років. Такі приклади несприйняття характерні і для діяльності Піфагора, Коперніка, Ч.Дарвіна, інших неординарних талановитих осіб- Всесвітньо відомих диваків- винахідників.
Поряд з цим, реалізація нових, навіть уже признаних ідей- процес іще складніший і в сучасних умовах. Через не бажання впроваджувати щось нове з причин ризику знищенням прогресом уже встановлених правил, які налагоджено приносять доходи певній частині суспільства. Такі процеси характерні для актуальної на сьогодні проблематики екологізаціі економіки.
Більшість розвинутих країн світу, незважаючи на можливий корисний інтерес чи, навпаки, з добрих намірів,
як і з загальнолюдської, філософської, так і з практичної точок зору заслуговують на високу оцінку за спроби вберегти планету в питанні захисту навколишнього середовища, в проблемі утилізації та переробки сміття, відтворюючої енергії, природних ресурсів Світового океану, тощо.
Конференція Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища і розвитку, скликана в Ріо-де-Жанейро у 1992 році на підтвердження Декларації Конференції ООН з проблем навколишнього середовища, прийнятої в Стокгольмі 16 червня 1972 року, проголошувала, що відповідно до статуту ООН та принципів міжнародного права держави мають суверенне право розробляти свої власні ресурси згідно своєї політики в галузі навколишнього середовища і розвитку та несуть відповідальність за забезпечення того, що в рамках їх юрисдикції або контролю не наносити шкоди навколишньому середовищу інших держав чи районів за межами дії національної юрисдикції.
Детальніше, тільки в ЄС прийнято понад 90 директив у сфері екології, які стосуються генеральної політики ЄС щодо охорони навколишнього середовища, якості води, якості повітря, промислових ризиків і біотехнології, відходів, шумів. Створена стратегія ЄС щодо ліквідації з відходами. Основним нормативно-правовим документом є Директива 75/442/ EWG, яка налічує 16 категорій відходів, на основі яких впроваджений єдиний Європейський каталог відходів (рішення 2000/532/EWG), що періодично переглядається й оновлюється.
В той час, за даними експертів, наслідки діяльності США, Бразилії та Росії і Туреччини до 2025 року становитимуть 30% світових викидів СО2 від цих країн в атмосферу. Разом з тим, позиція США як провідної держави світу в питанні охорони навколишнього середовища останнім часом змінюється. Указ США про енергетичну незалежність скасовує природоохоронні ініціативи, включаючи обмеження на викиди парникових газів на вугільних електростанціях, поряд із збільшенням потужностей виробництва, що, безумовно сприятиме збільшенню відходів та загостренню проблеми їх утилізації.
Одна з найголовніших проблем, пов'язана з похованням побутових відходів є утворення метану, так званого звалищного газу, віднесеного до реєстру основних джерел парникових газів планети, що є одним із каталізаторів прискорення глобального потепління.
Серед позитивних прикладів утилізації та переробки сміття є Швеція, яка на сьогодні переробляє більш як 99% своїх відходів, ще й імпортуючи майже 700 тисяч тон сміття з Бельгії, Німеччини, Болгарії, Румунії. Прогресивність вирішення питання утилізації та переробки сміття характерно також для Австрії, Фінляндії.
Загалом, країни ЄС виробляють близько 3 млрд.тонн відходів в рік, 40% з цього повторно використовується або іде на переробку.
В країнах Азії відчувається більший розрив в даному питанні, так поряд з успішними Сінгапуром і Японією, сміттєві колапси відбуваються в багатьох містах Індії, Китаю.
В США, за даними Агентства охорони навколишнього середовища (EPA) щорічно генерується 1,6 млн. тонн небезпечних відходів у домашніх господарствах.
США мають найбільшу кількість відходів у розрахунку на одну людину — 0,52 т/рік або 1450 г/день. Загальний світовий обсяг відходів перевищує 300 млн. тон. В Бельгії, Німеччині, Японії- 440 кг.на рік, Австрії, Фінляндії- 600 кг.на рік.
В той час в Україні загальний обсяг твердих відходів складає 10 — 11 млн. тон на рік, при цьому звалищами зайняті 2600 га земель.
Іще одним проблемним прикладом є велика тихоокеанська сміттєва пляма або "сміттєвий континент", який пролягає від західного узбережжя США до Японії і від Гавайських островів до Каліфорнії. В червні 2012 року Японія і США проводили переговори про океанське сміття, проте проблема "сміттєвоі плями" зафіксована з 1988 р. залишається не вирішеною і, відповідно, є загальною загрозою Світового океану.
Заслуговує на увагу синя економіка, девізом якої є: «Найкраще має бути найдешевшим». Збереження природних ресурсів, підтримка екологічної безпеки- основні тези вченого Гюнтера Паули в книзі «Синя економіка: 10 років, 100 інновацій, 100 млн.робочих місць», де акцентується увага на тому, що будь-який ресурс можна замінити іншим, а досягти безвідходного виробництва є головною метою і порятунком Планети.
З’єднання брудної води й органіки (органічних відходів, біологічного сміття, яке становить приблизно 50% усіх відходів) формує газ метан. Таким чином 100 тис. людей виробляють 15 тис. куб. м метану щодня. В Україні, для прикладу, живуть приблизно 42 млн. осіб. Вони щодня продукують відходи, з яких можна отримати близько 7 млн. куб., що становить за рік 2,5 млрд. куб. м. Як би дивно чи ефемерно це не виглядало, але заставляє обміркувати необхідність процесів відтворення та збереження. А українська нація- є досить революційною та винахідливою, серед винаходів: еко автомобіль, що працює на повітрі, опріснення морської води, екологічно чисте паливо.
За індексом екологічної ефективності у 2018 році лідером визнано Швейцарію. У першу десятку лідерів також увійшли Франція, Данія, Мальта, Швеція, Великобританія, Люксембург, Австрія, Ірландія та Фінляндія.
Україна в рейтингу посіла 109 сходинку і опинилась між Туреччиною (108) та Гватемалою (110).
Останні сходинки рейтингу зайняли Бангладеш і Бурунді (http://edclub.com.ua/analityka/pozyciyi-ukrayiny-v-reytyngu-ekologichnoyi-efektyvnosti-u-2018 (http://edclub.com.ua/analityka/pozyciyi-ukrayiny-v-reytyngu-ekologichnoyi-efektyvnosti-u-2018-roci)).
Забезпечення охорони навколишнього середовища як основа національної безпеки кожної країни потребує об'єднання зусиль країн в питаннях утилізації та переробки сміття, зменшення викидів, боротьбі за екологію, тощо і є необхідною умовою розвитку цивілізованого світу.
В сучасному світі проблеми навколишнього середовища набувають іншого забарвлення та принципів вирішення, і направлені на збереження ресурсів на майбутнє.
Сучасні професії та ті, що прогнозовані на майбутнє, зміни економічної системи, екологізація суспільства продукують актуальні ідеї щодо енергозбереження, мінімізації витрат та виробництва. Такі процеси невідворотні, і навіть якщо не сприймати їх сьогодні, через певний період часу - це стане уже не питаннями, а проблемою, в якій можна бути учасником, а можна бути суб’єктом для використання. Перебудова свідомості людини: від споживацької до розумної економії в умовах модного шопоголізму, активізації емоційного маркетингу провідними виробниками - вкрай як складно! Економічна свідомість суспільства повинна реалізовуватись національною економічною ідеєю. Формування національної економічної ідеї залежить від вибору моделі соціально-економічного розвитку країни.
Наталія Грущинька
