Який гріх є найстрашнішим? Чи є місце для гуманності, коли мова йде про покарання вбивць? І чи є економічний сенс в найвищій карі?
Утримання засуджених у місцях позбавлення волі здійснюється за рахунок державного бюджету. Економічно утримання тюрем є збитковим, тобто невигідним у суто фінансовому сенсі, проте це соціально необхідна функція держави. Розглянемо доступну статистику.
Станом на кінець 2024 року в установах виконання покарань України утримувалося 38 992 особи, з них у слідчих ізоляторах (СІЗО) та установах виконання покарань (УВП) 15 549 осіб; у виправних колоніях 22 550 осіб, у виховних колоніях 50 осіб.
А от чисельність довічно ув’язнених осіб в Україні на 1 січня 2025 року становила 1 579 осіб, у порівнянні з попередніми роками кількість залишалася відносно стабільною: 1 січня 2023 року – 1 578 осіб, 1 лютого 2024 року – 1 593 особи. Україна займає перше місце серед європейських країн за кількістю довічно ув’язнених осіб.
Смертна кара залишається законною та практикується в низці країн світу. Згідно з даними правозахисної організації Amnesty International, у 2022 році смертні вироки (883) були виконані в 20 державах. Найбільшу кількість страт зафіксовано в Ірані (щонайменше 576), Саудівській Аравії (196), Єгипті (24) та США (18). У 2024 році у світі було зафіксовано щонайменше 1 518 смертних кар, що на 32% більше, ніж у 2023 році (1 153 страти) і є найвищим показником з 2015 року, а на три країни (Іран, Саудівська Аравія та Ірак) припадає близько 91% усіх відомих страт.
У Ірані у 2024 році проведено понад 800 страт, переважно за злочини, пов’язані з наркотиками, в Саудівській Аравії 303 страти, в Іраку щонайменше 94 страти, значне зростання порівняно з 16 у 2023 році, в Північній Кореї – 32, в США 25 страт і вперше у 2024 році застосовано метод азотної гіпоксії, при якому людину змушують вдихати чистий азот, що призводить до нестачі кисню в організмі. Через це мозок швидко втрачає свідомість, а далі настає смерть.
Метод позиціонується як менш болючий і більш «гуманний». До речі, щодо різновидів смертної кари, перелік найнезвичніших і найстрашніших видів смертної кари, які використовувалися в історії людства представлені в книзі «Енциклопедія страт і тортур» Брайєна Лейна.
В переліку країн, де застосовується смертна кара: Китай, Іран, Саудівська Аравія, Ірак, Ємен, Пакистан, Афганістан, Північна Корея, В’єтнам, Японія, Сінгапур, Індонезія, Малайзія, Єгипет, Сомалі, Лівія, Судан, Південний Судан, Ботсвана, Нігерія, США, Білорусь. Варто зазначити, що в деяких країнах, таких як Китай, Північна Корея та В’єтнам, офіційна статистика щодо застосування смертної кари є закритою.
У деяких країнах смертна кара залишається в законодавстві, але фактично не застосовується протягом багатьох років, часто через діючий мораторій або відсутність виконання страт. До таких країн належать, наприклад, росія, де діє мораторій на виконання смертних вироків. Формально смертна кара в росії не скасована, але з 1996 року діє мораторій на її застосування. У 2009 році Конституційний суд підтвердив, що смертна кара не може застосовуватися, доки росія є учасницею європейських угод.
У 2022 році кілька країн повністю або частково скасували смертну кару: Казахстан, Папуа-Нова Гвінея, Сьєрра-Леоне, Центральноафриканська Республіка, Екваторіальна Гвінея, Замбія.
Поряд з цим деякі відновили виконання смертних вироків – Афганістан, Кувейт, М’янма, Палестина та Сінгапур.
Ситуація зі смертною карою у світі постійно змінюється, оскільки дедалі більше країн відмовляються від цього виду покарання або вводять мораторії на його застосування.
Одним із найбільш відомих прикладів країни, яка спочатку скасувала смертну кару, а потім знову її повернула, є Філіппіни. У 1987 році смертна кара була скасована після ухвалення нової Конституції, у 1993 знову введена через зростання рівня злочинності, а у 2006 році повторно скасована тодішнім президентом Глорією Макапагал-Арройо. Також подібні випадки були в Індії, США (деякі штати).
Смертна кара існує в США, але не застосовується у всіх штатах, дозволена в 27 і заборонена в 23 штатах та на федеральному рівні у військових судах. Мораторій (призупинення виконання страт) діє в кількох штатах. Найпоширенішим методом є летальна ін’єкція, проте в деяких штатах допускаються електричний стілець (Алабама, Флорида, Південна Кароліна), газова камера (Аризона, Каліфорнія), розстріл (Юта, Оклахома, Південна Кароліна).
В Японії смертна кара передбачена за особливо тяжкі злочини, зокрема за вбивства з обтяжуючими обставинами, наприклад, у 2022 році було страчено трьох осіб, а в 2018 році 13 членів культу “Аум Сінрікьо”, відповідальних за газову атаку- теракт в токійському метро.
В Україні смертна кара скасована. У 1995 році Україна приєдналася до Ради Європи та взяла на себе зобов’язання скасувати смертну кару. У 1997 році Конституційний Суд України визнав смертну кару неконституційною, оскільки вона суперечить статті 27 Конституції, яка гарантує право на життя. 29 грудня 1999 року Верховна Рада офіційно виключила смертну кару з Кримінального кодексу. Україна є учасницею Протоколу №13 до Європейської конвенції з прав людини, який повністю забороняє смертну кару навіть у воєнний час.
В деяких країнах проводилися дослідження щодо економічної складової смертної кари. Здебільшого ці дослідження показують, що смертна кара обходиться державі дорожче, ніж довічне ув’язнення. А саме, через судові витрати, утримання ув’язнених, витрати на виконання вироку і можливі помилки правосуддя, у разі яких передбачені значні компенсації.
Зокрема, дослідження у США (наприклад, у штатах Каліфорнія та Флорида) показали, що смертна кара коштує державі на мільйони доларів більше порівняно з довічним ув’язненням без права на помилування. Дослідження Аларама Ланда (2011 рік) під егідою Каліфорнійської Комісії з питань справедливості, дійшли висновку, що смертна кара коштувала Каліфорнії близько 4 мільярдів доларів з 1978 року. Кожен випадок смертної кари обходився приблизно на 1,3 мільйона доларів дорожче, ніж довічне ув’язнення без права на помилування.
Дослідження Інституту публічної політики (Меріленд (США, 2008) засвідчили, що судові витрати на справи зі смертною карою були в середньому на 1,9 мільйона доларів вищі за справи, що закінчувалися довічним ув’язненням (Executions Overview | Death Penalty Information Center).
У Флориді (США, 2016) проведене дослідження Палати представників зазначало, що додаткові витрати на смертну кару становлять 51 мільйон доларів на рік, витрати на одного смертника – в середньому 3,2 мільйона доларів, тоді як утримання довічно ув’язненого обходилося в 800 тисяч доларів.
Дослідження у Великій Британії (1998, Home Office) Crown Prosecution Service annual report 1997 to 1998 – GOV.UK засвідчили додаткові витрати на судові процеси та утримання засуджених, що значно перевищували витрати на довічне ув’язнення.
Висновки такого ж характеру наведені і у дослідженні французького інституту з питань, пов’язаних із правосуддям та судовою системою (Institut des Hautes Études de la Justice) Institut des hautes études du ministère de l’Intérieur – IHEMI.
Економічних досліджень щодо економічної доцільності смертної кари саме в українському контексті не проводилося.
Погляди в суспільствах досі розділяються щодо доцільності смертної кари.
Станом на грудень 2024 року, резолюцію ОБСЄ щодо встановлення глобального мораторію на смертну кару підтримали 130 країн, 32 проголосували проти. Для прикладу,
53 % американців підтримують смертну кару, а 39 % вважають її неприйнятною з етичної точки зору. В Японії 83,1 % громадян вважають смертну кару «необхідною в деяких випадках», лише 16 % хочуть її повного скасування. В Південній Кореї 79–80 % громадян підтримують смертну кару.
В Канаді приблизно 54–57 % населення висловлювалися за відновлення смертної кари за вбивства. В Чехії 51 % проголосували проти смертної кари.
Лі Куан Ю екс-прем’єр-міністр Сінгапуру в свій час відстоював смертну кару як ефективний інструмент боротьби з корупцією, наркотиками, злочинністю.
А Альберт Камю лауреат Нобелівської премії з літератури, навпаки, наполягав, що смертна кара – це легалізоване вбивство, якого не має бути в суспільстві, що називає себе цивілізованим.
Наталія Грущинська
