У класі шум, гам, крики і учні вас не слухають і не чують? Мабуть, ви щось робите не так…
Які помилки допускають педагоги, коли намагаються дисциплінувати своїх учнів
Помилка 1. Учитель від Бога
Мабуть, першою помилкою буде вважати, що дисципліна або є, або її немає, і все залежить від таланту вчителя, і нічого тут не поробиш. Прийшов учитель до класу, і відразу всі діти його поважають, люблять, ну або, принаймні, сидять тихо і, затамувавши подих, слухають слова педагога. Гарна картинка, але в сучасній школі не працює. Та й в минулі періоди, можливо, підтримувалася різками, якщо не працювали інші методи.
Скільки часу потрібно, щоб навчитися керувати автомобілем? Скільки нервів буде витрачено і поту пролито, поки водій-початківець виробить автоматизм при водінні? Так, розумом ти давно освоїв, як і куди натискати, але потрібна практика. Так, актор знає, як вживатися в роль і працювати на сцені, а виходить на сцену і забуває слова, покриваючись потом. Чому ж учитель повинен відразу вміти працювати в будь-якому класі? Проблеми з дисципліною у вчителя-початківця – це нормально. Це нормально, якщо він шукає свої помилки, експериментує, тобто аналізує свою роботу, шукає себе, свій стиль викладання.
Експеримент, аналіз, пошук, підтягування теорії і практики виховання і навчання – ось у чому практика педагога.
Помилка 2. Беззастережне слідування певній методиці
Буває так, що вчитель натягнув на себе «чужу» шкуру і намагається викладати, як колега, як написано в якійсь книзі, статті, яку він вважав правильною, оцінює свої дії з точки зору цієї педагогічної ідеї. Учитель втратив себе, загнав в чужі рамки і не може вийти за них. Уявіть, що хтось, що віддає перевагу діловому стилю в одязі, змушений носити тільки спортивний одяг. Так він буде вічно не в своїй тарілці, можливо, навіть і не усвідомлюючи цього до кінця! Або «чужий» колір волосся, «чужа» сукня – так, красива, якісна, але не моя. Так і з педагогічними теоріями – так, інші активно їх використовують, все виходить, але конкретному вчителю може не підходити. І це теж нормально. Шукайте себе.
Так, радьтеся, так, читайте книги, статті, сперечайтеся з колегами, ходіть на інші уроки і запрошуйте на свої, але останнє слово залишайте за собою. Тисяча проблем зникне, якщо будеш слухати себе, своє бачення, а не діяти за шаблоном авторитетної колеги.
Може бути таке, що і весь дух школи не відповідає вашим уявленням, що ж, і таке буває. Шукайте свій колектив.
Помилка 3. Ви – ніхто
Страшні слова, але дійсно, якщо ви не поважаєте і не любите себе, якщо ви зупинилися в своєму розвитку і вам нічого не цікаво, навряд чи діти захочуть з вами спілкуватися. Розвивайтеся!
Знайдіть хобі, читайте, дивіться фільми, відвідуйте музеї і виставки, майте принципи. Учні відчують вашу глибину, вашу силу, і переймуться повагою. Так, можливо, у вас будуть різні інтереси, але Особистість притягує. Такому вчителю не потрібно кричати, істерії, залякувати – він цікавий сам по собі.
Помилка 4. Манірність, нечутливість
Бувають такі вчителі, що до них страшно підійти, наскільки високим є п’єдестал, на якому вони стоять. Робота в школі передбачає виховання учнів, але виховання можливе тільки людиною і на прикладі людських відносин, людського спілкування.
Станьте ближчими до дітей, немає нічого поганого в тому, що ви поговорите про домашні справи і свої переживання – більш того, саме на прикладі життя гідної людини, щасливої, реалізованої в професії, діти будуть пізнавати життя таким, яким воно насправді є, а не таким, яким його малюють вчителі, батьки і ютуб.
Проводьте більше часу з дітьми в неформальній обстановці: на гуртках, чаюваннях, спільних поїздках і походах, відвідуйте шкільні концерти. Коли є емоційний зв’язок з педагогом, погано поводитися на його уроці вже просто неможливо (хоча і тут можуть бути сюрпризи
Помилка 5. Загравання і лестощі
У пошуках дешевої популярності вчителя можуть занадто спуститися до дітей, дозволяючи панібратство, часті підколи, загравання і лестощі, втрачаючи повагу до себе. Помічаєте це за собою? Зупиніться. Так, ставтеся до учнів гарно, але ви – доросла, серйозна людина. І діти самі хочуть бачити в вас дорослу людину, сильну і авторитетну.
Помилка 6. Обговорення інших вчителів, школи, батьків
Обговорюючи з учнями іншого вчителя і тим більше засуджуючи його, ви втрачаєте власний авторитет. Ви (школа, вчителі, батьки) – єдина команда, і повинні бути один за одного, обговорюючи свої принципи і методи між собою в професійному середовищі за зачиненими дверима, а не з учнями.
Помилка 7. А діти знають, чого ви від них хочете?
У вас повинні бути принципи і правила. Коли вони є у вас, вам легше приймати рішення, коли вони є у учнів, їм простіше їх виконати. При знайомстві з дітьми озвучте свої правила (як бути, якщо немає домашньої роботи, погана поведінка, написав контрольну на «2», чи можна переписувати і т.д.) і дотримуйтеся їх беззаперечно. Час від часу нагадуйте їх учням, щоб вони пам’ятали про них.
Придумайте правило (або дотримуйтесь загальношкільних правил) і неухильно дотримуйтесь його. Обіцяли поставити «2»? Ставте. Обіцяли принести цукерку, якщо хтось вивчить правило, принесіть і нагадайте, що ви дотримуєтеся своєї обіцянки. Коли ми йдемо крутими сходами, нам хочеться бачити перила, навіть якщо ми за них не тримаємось. Навчання в школі – це сходи.
Помилка 8 Небажання змінюватися і вчитися
Альберт Ейнштейн сказав: «Найбільша дурість – це робити теж саме і сподіватися на інший результат». День у день ви застосовуєте один і той же метод роботи і чекаєте, коли зміниться поведінка учня? Можна чекати, сподіватися, лаяти учня і його батьків, школу, систему освіти, інтернет та ігри, але нічого не зміниться в учня. Ну хіба він піде в іншу школу або просто виросте.
Може бути, варто спробувати відстежити замкнуте коло і розірвати його, зробивши щось нове? Нові стартові умови можуть дати результати, а далі вже вийде розплутати клубок. Чи не вийде один спосіб, використовуйте другий, не вийде другий – використовуйте третій.
Перепробували всі свої методи? Спробуйте чужі. Зупиниться в своєму розвитку і очікувати, що десятиліттями «проїдете» на старій базі можна, але ви впевнені, що це буде ефективно? Як часто буває, що нам не вистачає, як виявляється пізніше, простих знань. «А що, так можна було ?!». Читайте психологічні книги, не тільки з педагогіки, а й по спілкуванню з людьми, переконання, впливу – багато що може бути застосоване на уроці. Звичайно, психологічну базу ніхто не відміняв. Без неї сунутися на урок можна, але доведеться винаходити велосипед самому.
За матеріалом Pedsovet
