Національний банк України виступив проти законопроєкту №10225-д про регулювання ринку віртуальних активів у нинішній редакції. У регуляторі вважають, що окремі норми загрожують фінансовій стабільності, монетарному суверенітету та сприяють монополізації ринку, повідомили в НБУ в середу, 4 листопада.
Позицію оприлюднили після того, як профільний парламентський комітет підтримав доопрацьований документ для другого читання. У Нацбанку заявили, що загалом підтримують регулювання за європейським підходом MiCA та рекомендаціями МВФ, проте фінальний текст не враховує низки принципових зауважень. Остаточну редакцію регулятор отримав лише пізно ввечері 3 листопада, а формат засідання комітету не дав змоги провести повноцінну фахову дискусію.
Перша проблема, за оцінкою НБУ, стосується гривні. Законопроєкт допускає на ринок іноземні токени, які можуть фактично виконувати функції електронних грошей, але не перебувають під наглядом у країнах емісії. Регулятор наполягає на праві самостійно оцінювати їхні ризики й за потреби обмежувати обіг.
Друге зауваження пов’язане з обходом вимог. Спрощений доступ іноземних активів може поставити українських емітентів у нерівні умови та створити сегменти ринку поза державним контролем.
Третя проблема — ризик монополізації. НБУ погодився на компроміс НКЦПФР дозволити на першому етапі трьох операторів, відібраних за конкурсом, проте у фінальній редакції чіткої кількості на перші п’ять років не передбачили. Це, на думку регулятора, залишає рішення на розсуд НКЦПФР і не містить достатніх запобіжників проти обмеження конкуренції та корупції. «Неврахування принципових зауважень НБУ унеможливлює підтримку законопроєкту», — заявили в Нацбанку.
Сам документ передбачає оподаткування прибутку від операцій із криптовалютами, тобто різниці між ціною купівлі та продажу. Обмін одного віртуального активу на інший не оподатковуватимуть. Для активів, придбаних до набрання чинності законом, діятиме пільгова ставка ПДФО 5% до кінця 2028 року.
Криптобіржі й інші постачальники послуг мають проходити авторизацію, дотримуватися вимог фінмоніторингу та перевіряти походження коштів. Друге читання планують у листопаді 2026 року, а нові правила можуть запрацювати з 1 липня 2027 року, хоча положення ще можуть змінитися.




























