Національний банк України з 6 серпня запроваджує новий пакет валютної лібералізації, який передбачає дозвіл на репатріацію дивідендів за 2023 рік, розширення форвардних угод, підтримку ювелірної галузі та додаткові можливості для компаній, що підтримують ЗСУ. Про це повідомляє НБУ.
Зазначається, що Нацбанк дасть змогу підприємствам переказувати за кордон дивіденди за 2023 рік в межах загального ліміту, що й надалі становить EUR1 млн в еквіваленті на місяць.
Раніше така можливість стосувалася лише прибутків, отриманих із 1 січня 2024 року. За оцінками регулятора, цей крок не спричинить суттєвого зростання попиту на валюту, але підвищить довіру іноземних інвесторів і сприятиме залученню нових капіталів. Репатрійовану валюту бізнес також зможе використати за кордоном для інших потреб, зокрема для погашення боргів.
Також розширюються можливості для хеджування валютних ризиків. В рамках співпраці з МВФ НБУ продовжує впроваджувати заходи для відновлення ринку валютних деривативів. Зокрема, клієнти банків зможуть укладати форвардні контракти на продаж валюти без фізичної поставки активу, тоді як раніше це дозволялося лише з поставкою.
Юридичні особи та ФОП отримають також змогу купувати валюту за форвардними контрактами з поставкою для страхування ризиків за імпортними контрактами. Банки зможуть здійснювати такі операції лише в межах купленої на форварді валюти, тому це не створить додаткового тиску на ринок.
Крім того, НБУ вносить зміни в частині переказів іноземної валюти за кордон для підвищення довіри до суб’єктів з України. Регулятор дозволяє юридичним і фізичним особам повертати кошти в іноземній валюті, що були помилково зараховані на їхні рахунки. Для цього потрібно подати заявку на повернення протягом трьох робочих днів із моменту отримання повідомлення від банку-нерезидента. Такий крок сприятиме дотриманню міжнародних платіжних норм і зміцненню довіри до української банківської системи.
Резиденти – морські агенти зможуть здійснювати перекази за кордон для повернення залишків коштів, отриманих від іноземних судновласників або інших довірителів, якщо ці кошти не були використані. Це дозволить агентам виконувати свої договірні зобов’язання без створення тиску на валютний ринок і підтримуватиме функціонування морської логістики в портах України.
Нацбанк також вдається до заходів підтримання вітчизняної ювелірної галузі, запроваджуючи можливість для юридичних осіб і ФОП, що займаються продажем ювелірних виробів, купувати банківські метали за безготівкові гривні за умови дотримання певних вимог. Зокрема, обсяг таких закупівель протягом одного календарного місяця не може перевищувати 1/12 від загального річного обсягу реалізації ювелірної продукції у роздрібній торгівлі за 2021 рік.
Підставою для купівлі банківських металів має бути укладений договір про їх передавання виробнику ювелірних виробів, а також документи, що підтверджують фактичну передачу металів у попередні періоди.
Ці заходи спрямовані на розвиток внутрішнього виробництва та зменшення тіньового сегменту ринку ювелірних виробів. Очікується, що завдяки використанню офіційних каналів тиск на валютний ринок залишиться мінімальним.
Регулятор також уніфікує підходи до регулювання зовнішніх позик, розширюючи можливості підприємств щодо погашення кредитів, наданих консорціумами іноземних кредиторів за участю міжнародних фінансових організацій (МФО). Тепер компанії зможуть здійснювати платежі не лише на користь самих МФО, а й інших учасників кредитного пулу, якщо вони є надійними іноземними банками з рейтингом не нижче “A”.
Також дозволено переказувати кошти з України для покриття регресних вимог іноземних гарантів, поручителів або страховиків, які вже виконали зобов’язання резидента-позичальника за такими кредитами.
Зазначається, що подібні правила вже діють для позик за участю експортно-кредитних агентств, а їх поширення на кредити з участю МФО має спростити залучення фінансування та структурування нових позик.
Нацбанк також продовжує впровадження стимулюючої валютної лібералізації. Юридичним особам-резидентам дозволено репатріювати дивіденди понад чинні валютні обмеження в межах інвестиційного ліміту, який дорівнює сумі іноземних інвестицій, залучених у статутний капітал підприємства з 12 травня 2025 року.
Також компанії, які з 7 серпня 2025 року переказують кошти на спеціальний рахунок НБУ для підтримки ЗСУ, зможуть здійснювати додаткові валютні операції на відповідну суму. Такі перекази мають здійснюватися лише за рахунок власної валюти й можуть використовуватись для: оплати імпорту товарів, поставлених до 23 лютого 2021 року; повернення передоплат нерезидентам за невиконаними контрактами; погашення боргів за кредитами, отриманими до 20 червня 2023 року; фінансування витрат на утримання закордонних представництв; репатріації дивідендів.
НБУ також створює умови для конвертації зовнішнього боргу в інвестицію: нерезидент зможе зарахувати суму кредиту в капітал українського підприємства, а банки відповідно зафіксують скорочення строку виконання зобов’язань у системі обліку зовнішніх кредитів.
