Мита президента США Дональда Трампа – це не лише економічний удар. Це ще й удар по безпеці.Про це повідомляє Politico у п’ятницю, 4 квітня.
Його ініціатива, якщо буде реалізована у повному обсязі, здатна заплутати глобальні ланцюги постачання, котріПентагон будував десятиліттями, зробити американську зброю дорожчою та ускладнити міжнародні зусилля зі стримування Китаю – наприклад, спільні проєкти зі створення підводних човнів із Великою Британією та Австралією.
Самостійна стратегія США в умовах нових загроз може змусити обережних партнерів шукати інших союзників для співпраці – це підтверджують свідчення десятків дипломатів, законодавців, урядовців і фахівців оборонної промисловості. Рішенняпідриває глобальну довіру до американського військово-промислового комплексу, який десятиліттями був надійною опорою для Вашингтона та його союзників.
“Ми маємо свої потреби і діятимемо так, як вважаємо за потрібне”, – сказав дипломат із країни-члена НАТО. – “Ми серйозно замислюємось над тим, що потрібно розвивати у себе вдома”.
Трамп подає свою тарифну політику як кардинальну реформу для вирівнювання умов торгівлі та повернення втраченої вигоди країні. Але вона ставить під загрозу інші його обіцянки: перетворити США на промислового гіганта та обмежити вплив Китаю.
У відповідному указі адміністрація заявила, що США мають виготовляти комплектуючі “без надмірної залежності від імпорту ключових елементів”.
Однак реалізувати це значно складніше, ніж написати в документі. Пентагон десятиліттями створював і фінансував глобальну мережу постачальників, яка тепер потрапляє під мита. Без жодних виключень для оборонної сфери адміністрація може знищити значну частину цієї роботи, затримуючи виробництво американської зброї як для себе, так і для інших країн.
Глобальні тарифи можуть зруйнувати оборонні проєкти, які роками вважалися зразком міжнародної співпраці через ймовірність запровадження мит у відповідь.
Серед них – винищувач п’ятого покоління F-35, яким користуються 20 країн у межах унікального партнерства, що дає їм можливість долучитися до виробництва, а також важливі ракетні й системи ППО, спільно розроблені з Норвегією та Ізраїлем.
Ці проєкти – ключові для безпеки Європи та Індо-Тихоокеанського регіону, де союзники намагаються не відставати від озброєнняРосії та модернізованого Китаю.
“Ми розраховуємо на США як на постачальника найкращого озброєння”, – заявив європейський посадовець. – “Але промислова спроможність Європи значно зросла, і ми хочемо бути постачальниками безпеки, а не лише її споживачами”.
Це означає більше інвестицій у власне виробництво, щоб зменшити залежність від американських компонентів.
Особливо перспективна ініціатива часів Байдена – союз США, Великої Британії та Австралії щодо створення атомних підводних човнів і спільного використання технологій – може зійти нанівець, якщо вартість деталей стане зависокою.
Адміністрація сподівається створити більше робочих місць, виготовляючи імпортні деталі в США. Але компаніям може банально бракувати робочої сили. Оборонна галузь вже багато років постає передтруднощами в наборі персоналу через конкуренцію з іншими виробниками та прибутковішим сектором послуг.
Складність виробництва зброї може означати сплату мит не один раз, а кілька – на різних етапах складання.
Сенатор Марк Келлі (демократ від Аризони), член Сенатського комітету з питань Збройних сил, зазначив, що ланцюги постачання настільки складні, що деякі компоненти перетинають кордони кілька разів, щоразу накопичуючи нові тарифи.
“Ціни зростатимуть, і витрати Пентагону теж”, – сказав Келлі. – “Якщо ми хочемо зберегти ту саму боєздатність, оборонний бюджет зросте”.
Промислові асоціації вимагають створити виняток для оборонної галузі, щоби уникнути додаткових витрат, збоїв у ланцюгах постачання та неможливості виконати безпекові зобов’язання країни.
Деякі республіканці також підтримують ідею винятку.
“Я розумію, що кінцева мета – локалізація всього виробництва”, – каже сенатор Кевін Крамер (республіканець із Північної Дакоти), співголова групи з модернізації оборони. – “Але навіть у такому разі американськувиробництво буде дорожчим, ніж імпорт без мит”.
Нині союзники США починають усвідомлювати нові реалії й дедалі більше зосереджуються на розбудові власного оборонного потенціалу.
Як відомо, в середу, 2 квітня, Трамп оголосив про введення масштабних мит на імпортні товари. Він назвав це “Днем визволення” Америки.
