В минулому році Верховна Рада ухвалила закон про боротьбу з відмиванням грошей. Це так званий закон про фінансовий моніторинг, яким впроваджувалася 4 директива ЄС та запровадились нові правила роботи для суб’єктів фінансового моніторингу під час здійснення операцій.
Перед здійсненням будь-якої операції, суб’єкт зобовязаний проаналізувати походження коштів клієнта (застосувати ризик-орієнтований підхід) і в разі підозрілої операції сповістити відповідні органи та провести ретельну перевірку. Цим же законом було встановлено, що публічні діячі (депутати, міністри, інші високопосадовці) мають цей статус пожиттєво, а тому підлягають більш ретельній перевірці походження їхніх коштів.
Сьогодні багато народних депутатів (Сергій Власенко, Євген Шевченко навіть подали законодавчі ініціативи) намагаються позбутися статусу публічної особи. Вони не хочуть підлягати посиленому фінансовому моніторингу під час здійснення фінансових операцій. Цілі фракції Верховної Ради чинять на наш комітет тиск задля ухвалення одного з двох законопроектів, щоб обмежити цей статус до одного або до трьох років. Вони жаліються на те, що таким чиновникам блокують банківські картки, відмовляють в обслуговуванні або вимагають додаткові документи під час здійснення фінансових операцій. Цими діями банкіри дискримінують нардепів та повязаних з ними осіб, порівнянно зі звичайними громадянами – така теорія.
З точки зору Європейського законодавства, вимог FATF, імплементованих в Україні, ці ініціатіви є відверто лобістськими. Депутати хочуть зняти з себе обов’язок підпадати під посилений фінансовий моніторинг та зруйнувати в Україні ризик-орієнтований підхід, запроваджений 361 законом про боротьбу з відмиванням коштів. Якраз ризикоорієнтований підхід дозволяє фінансовій установі встановити, чи використовує публічна особа кошти, здобуті злочинним шляхом під час роботи на посаді, або вона чиста і прозора й живе на одну зарплату. Саме цей підхід, грубо качужи, дозволяє працівнику банку відрізнити козака Гаврилюка, який після депутатства працює в службі таксі від Ріната Ахметова, Віктора Пінчука, Петра Порошенка або Віктора Медведчука, які були депутатами (чи навіть президентами), а потім очолили рейтинги найбагатших осіб України.
Прийняття законопроєктів про обмеження статусу публічної особи може зруйнувати архітектуру фінансового моніторингу. Аби цього не сталось, ми напрацювали та погодили з колегами з фракції БЮТ (бо саме від них найгучніше звучали претензії про посилений моніторинг публічних осіб) зміни, які з одного боку залишать ризикоорієнтований підхід під час обслуговування публічних осіб, а з іншого усунуть дискримінацію таких осіб та членів їхніх родин.
В чому полягає цей компроміс? Кілька важливих правил:
1. Правило перше: ніякої дискримінації у зв’язку із статусом. Якщо Нацбанк помітить такі практики банк буде покарано.
2. Правило друге: ніяких оціночних суджень, що не підкріплені фактами. Якщо банк вирішив присвоїти високий чи неприйнятно високий рівень ризику, він має описати з посиланням на фактаж, чому так сталося. Переоцінка ризику відбудеться за місяць після того, як спливе рік з моменту як ПЕП припинив виконувати визначні публічні функції.
3. Правило третє: члени сім’ї ПЕПа та пов’язані з ним особи захищаються законом від дискримінації та необґрунтованого присвоєння ризику так само як і сам ПЕП, правила абсолютно симетричні.
4. Правило четверте і основне: якщо банк спробує зімітувати оцінку ризику, замість її якісного проведення, він буде покараний. Про заходи впливу в Законі «Про банки і банківську діяльність» казати не потрібно, всі чудово пам’ятають їх велетенські розміри. Важливо, що ми кажемо, що заходи будуть, неодмінно. Зазвичай закон в випадках порушення залишає за Нацбанком право обирати, чи карати суб’єкта, ми ж в проекті кажемо, що покарання обов’язково відбудеться.
Цей комплекс з простих вимог до банків має припинити неправильне правозастосування вимог 361 закону та дозволить зберегти найбільше його надбання – ризик-орієнтований підхід. Разом з тим, повторюю свій заклик до Національного банку України посилити контроль за професійним рівнем кадрів, які в банках здійснюють фінансовий моніторинг. Проблема, з якою ми намагаємося боротися шляхом внесення змін до 361 закону – це не результат поганої редакції закону, це результат низького рівня фахової підготовки тих, хто відповідає за виконання його вимог. Бо іноді банку «дешевше» відмовити особі в обслуговуванні, заблокувавши його рахунок, ніж застосувати ризик-орієнтований підхід до неї. Тобто вміти відрізнити колишнього депутата, який завдяки держслужбі став олігархом, від екс-депутата, який після закінчення повноважень пішов працювати в таксі.
Сьогодні відбудеться засідання Комітету з питань фінансів, де ми будемо розглядати це питання. І дуже хочу, аби суспільство бачило як палко можуть говорити про інтереси людей депутати, якщо йдеться насправді про їхні власні інтереси.
Звісно, не всі приходять в політику козаками гаврилюками, але й не всі звідти ними – козаками – йдуть;)
Автор: Ольга-Василевская-Смаглюк
