У Китаї введено в експлуатацію China Environment for Network Innovation (CENI) — масштабну експериментальну національну мережу нового покоління, створену для тестування майбутніх архітектур зв’язку, штучного інтелекту та обробки надвеликих обсягів даних.
Перші випробування вже продемонстрували передавання 72 терабайтів даних на відстань близько 1 000 кілометрів менш ніж за дві години, що відповідає швидкості, близькій до 100 Гбіт/с.
Рекордний тест на великій відстані
Один із ключових експериментів був пов’язаний з найбільшим у світі радіотелескопом FAST у провінції Ґуйчжоу. Дані, зібрані телескопом, передали до наукових центрів у провінції Хубей. За оприлюдненими показниками, обсяг у 72 ТБ було доставлено приблизно за 1,6 години. Для порівняння, у публічних інтернет-мережах передавання такого масиву інформації могло б тривати роками, а не годинами.
Навіщо Китаю така мережа
CENI створювалася як відповідь на стрімке зростання потреб у передачі даних для науки, AI та розподілених обчислень. Той самий телескоп FAST генерує приблизно 100 ТБ даних щодня, що практично неможливо стабільно передавати через звичайні загальнодоступні канали зв’язку.
Нова мережа дає змогу не лише швидко передавати інформацію, а й контролювати параметри трафіку, що критично важливо для наукових експериментів і тренування великих моделей штучного інтелекту.
Інфраструктура на масштаб усієї країни
За наявними даними, мережа охоплює понад 40 міст і базується на більш ніж 55 тисячах кілометрів волоконно-оптичних ліній. Архітектура CENI дозволяє запускати тисячі паралельних віртуальних мереж поверх єдиної фізичної інфраструктури. Платформа підтримує понад 4 000 одночасних тестових сервісів, кілька хмарних дата-центрів і десятки edge-вузлів. Передавання здійснюється з використанням щільного мультиплексування каналів, де кожен оптичний канал може працювати на швидкості 100 Гбіт/с.
Не лише швидкість, а й контроль
Окремий акцент у проєкті зроблено на так званих детермінованих мережах. Йдеться про можливість гарантувати затримку, стабільність сигналу та доставку пакетів даних навіть на великих відстанях. Для публічного інтернету такі характеристики залишаються складними або неможливими. Розробники порівнюють CENI з ранніми національними дослідницькими мережами, які колись заклали основу сучасного Інтернету, але тепер — з прицілом на AI, великі дані та автоматизовані системи.
Що це означає на практиці
Запуск CENI свідчить про те, що Китай інвестує не лише в обчислювальні потужності та дата-центри, а й у фундаментальну мережеву інфраструктуру майбутнього. Така мережа може стати базою для національних AI-платформ, наукових консорціумів, систем спостереження та нових типів цифрових сервісів.
У ширшому контексті CENI показує, як країна переходить від адаптації існуючих глобальних технологій до створення власних стандартів високошвидкісного та керованого зв’язку — на масштаб, який раніше був доступний лише окремим лабораторіям, а тепер розгортається на рівні всієї держави.
