Звіт підготувала Всесвітня організація інтелектуальної власності. У ньому оцінюють понад 80 показників: рівень інвестицій у науку й освіту, кількість патентів, розвиток цифрової інфраструктури, участь приватного бізнесу у дослідженнях та швидкість комерціалізації нових технологій.

Ще десять років тому Китай перебував далеко поза топ-20, але цілеспрямовані державні програми, створення індустріальних і наукових парків, підтримка університетів і стартапів дали результат. Лише за останні роки країна стала світовим лідером за кількістю реєстрацій патентів, активно розвиває власні центри штучного інтелекту, біотехнологій та «зеленої» енергетики.

Окрему роль відіграє співпраця між державою й приватним сектором: великі корпорації інвестують у дослідження, тоді як малі компанії отримують доступ до субсидій і спеціальних програм підтримки. Така модель дозволила створити потужну інноваційну екосистему, яка охоплює від фундаментальних досліджень до прикладних рішень для промисловості та споживчого ринку.

Для світу це означає посилення конкуренції у високотехнологічних галузях. Китайські компанії дедалі активніше виходять на глобальні ринки зі своїми продуктами у сфері електромобілів, телекомунікацій, фармацевтики й відновлюваних джерел енергії. Для самого Китаю потрапляння до десятки лідерів — це підтвердження переходу від моделі «світової фабрики» до ролі міжнародного центру знань та інновацій.

Аналітики відзначають: якщо нинішні тенденції збережуться, у найближчі роки Китай може ще більше зміцнити свої позиції й скласти серйозну конкуренцію традиційним науковим центрам у Північній Америці та Європі.