У п’ятницю, 26 жовтня, в Українському кризовому медіа центрі міста Києва відбувся круглий стіл «Як Україні посісти третє місце в Європі за рівнем інтернаціоналізації МСБ?». Організатором заходу виступила громадська організація EasyBusiness.

У рамках заходу був представлений аналітичний звіт «Інтеграція Українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС», а також проведено дискусію щодо кроків, які необхідно зробити уряду для підвищення рівня інтернаціоналізації МСБ в Україні.

Інтернаціоналізація є надзвичайно важливою як для розвитку окремого підприємства, так країни в цілому. Проте на даний момент українські малі та середні підприємства дуже рідко ведуть зовнішньоекономічну діяльність. «Якщо ми проаналізуємо рівень інтернаціоналізації українських компаній, а саме суб’єктів малого та середнього бізнесу, то ми побачимо наступну картину: Україна за рівнем інтернаціоналізації є найгіршою країною в Європі», — повідомив проектний менеджер EasyBusiness Дмитро Ливч.

Проблеми, що лежать на заваді виходу МСБ на міжнародні ринки, сконцентровані в двох площинах. По-перше, це регуляторне поле діяльності підприємства, куди входить здійснення дозвільних процедур, захист прав інтелектуальної власності та авторського права, проходження митного контролю, адміністрування ПДВ та здійснення міжнародних платежів. По-друге, мова йде про відсутність доступу МСБ до трьох ключових ресурсів: фінансових, інформаційних та технологічних. Саме на подолання цих бар’єрів спрямовані рекомендації EasyBusiness. За словами економічного аналітика Катерини Шаповаленко, імплементація всіх запропонованих ініціатив дозволить Україні піднятися на 3 місце за рівнем інтернаціоналізації МСБ в Європі.

Після презентації дослідження було проведене публічне обговорення як поточного стану інтернаціоналізації МСБ в Україні, так і рекомендацій, розроблених EasyBusiness. В обговоренні взяли участь представники органів виконавчої влади, суспільства та бізнесу. Учасники дискусії погодились, що попри значні кроки, які вже були зроблені, бізнес-середовище в Україні все ще є недостатньо сприятливим для інтернаціоналізації українського бізнесу. «Картина регуляторної діяльності держави змінюється і за останні чотири роки була проведена масштабна дерегуляція. Але в першу чергу виграли від цієї дерегуляції середні і великі компанії… Реально була здійснена лише одна реформа, яку малий бізнес відчув безпосередньо – це реформа нагляду (контролю). Зараз регуляторний тиск на бізнес відновлюється знову, і ми працюємо над тим, аби змінити цей негативний фактор», — зазначила голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна.

Крім того, було згадано про міжнародні ініціативи, які можуть допомогти українському МСБ у процесах інтернаціоналізації. Мова йшла як про інформаційну допомогу (наприклад, COSME), так і про можливість залучення фінансових ресурсів через «Горизонт-2020», за допомогою якого вже 9 українських інноваційних підприємств отримали кошти. Учасники обговорення підкреслили важливість донесення до МСБ інформації про наявні можливості. Разом з тим, як зазначив Антон Шулик, виконавчий директор компанії Civitta Ukraine, важливо, аби самі підприємці були готові до впровадження змін, необхідних для інтернаціоналізації: «Окрім інноваційних підприємств, в Україні є технологічно відсталі компанії, де власники не спілкуються англійською мовою, і, що основне, не хочуть змінюватись. На жаль, таким компаніям, з державною підтримкою чи без неї, ми не зможемо допомогти».

Проект «Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС» здійснюється громадською організацією EasyBusiness за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія». Метою проекту є посилення інтернаціоналізації українського МСБ в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.

Print Friendly, PDF & Email