Добігає до свого завершення 2018 р. – рік, який, безумовно, з геополітичної точки зору увійде в історію України та світу досить значимим та драматичним за своєю суттю. Ціла плеяда виборів (президентських і парламентських) в різних країнах світу (Чехія, Російська Федерація, Туреччина, Сполучені Штати Америки, Грузія тощо), отруєння Скрипалів у м. Солсбері (Велика Британія) та, як наслідок, погіршення російсько-британських відносин, початок процесу надання автокефалії Православній Церкві України, потепління відносин між Південною і Північною Кореями та початок денуклеаризації останньої, міграційна криза на Американському континенті і в інших частинах світу, відкрита збройна агресія Росії проти українських суден у Керченській протоці, протестний рух «жовтих жилетів» у Франції та деяких інших європейських країнах – далеко не повний перелік тих основних подій, які мали місце у році, що минає і які, без сумніву, матимуть вплив на подальші світові політичні процеси.

З огляду на зазначене, було б цікаво заглянути у прийдешній рік, а також поміркувати, чи не підкладе він «свиню» для людства (згідно китайського зодіаку 2019 р. буде роком Земляної Свині) і чи зможе світове співтовариство адекватно реагувати на ті виклики та загрози, які можуть протягом цього часу відбутися. Для кращого сприйняття усіх тих ключових віх, про які ми можемо говорити сьогодні, пропонується розділити наступний рік на окремі одиниці часу – місяці.

Січень. З перших днів нового року Україна зануриться у виборчий період, коли майже не щодня кандидати у президенти, яких буде чимало, за допомогою використання політичних технологій, адміністративного ресурсу та вочевидь чорного піару (кампанія, швидше за все, буде дуже напруженою і брудною), наввипередки один поперед одного будуть заявляти про власну «чесність», «унікальність» та «месіанську роль». Через розбіжності у різних соціологічних опитуваннях щодо рейтингів кандидатів, багато яких будуть відверто «липовими», інтрига щодо того, хто пройде у другий тур (а їх точно буде більше одного), буде триматися усі три місяці аж до оприлюднення даних екзит-полів після закриття виборчих дільниць у день виборів.

Однією з найважливіших, без перебільшення, подій місяця для українського і світового православ’я буде отримання у Константинополі (6 січня) новообраним главою Православної Церкви України Епіфанієм Томосу про автокефалію з рук Вселенського Патріарха Варфоломія I. Ця подія остаточно закріпить шляхом юридичного (в розумінні церковного права) визнання створення нової незалежної української церкви та приєднання її до всеправославного диптиху церков. Акт, безспірно, матиме грандіозне історичне значення не лише для українського церковного життя, а й загалом для України і українських громадян в державотворчому поступі й усвідомленні приналежності до давнього європейського цивілізаційного ареалу.

Власне принцип загальнонаціональної і всеправославної єдності наступного року на тлі вище згаданого процесу отримання автокефалії Православною Церквою України та відзначення 100-ї річниці урочистого оголошення Акту Злуки (22 січня) буде домінуючим для українського суспільства, особливо з огляду на важкий рік президентських і парламентських виборів, коли згуртованість народу відіграватиме немаловагому роль.

Дуже важливою для вітчизняної економіки має бути підписання на третьому тижні січня-місяця Угоди про зону вільної торгівлі між Державою Ізраїль та Україною під час офіційного візиту Президента України Петра Порошенка до Ізраїлю. Документ має на меті збільшити український експорт до цієї важливої для Києва близькосхідної країни, а також покращити сальдо торгівлі між обома державами.

Ключовою подією для економічної співдружності глобального масштабу буде проведення щорічного Всесвітнього економічного форуму (22 – 25 січня) у м. Давос (Швейцарія), на якому по традиції візьмуть участь велика кількість бізнесменів, інвесторів, політиків та інших впливових осіб з усіх куточків планети. Для України захід цікавий перш за все можливістю, через наявність таких майданчиків як «Український дім», популяризації України у світі та залучення іноземних інвестицій у вітчизняну економіку.

Лютий. Другий місяць року має відзначитись проведенням щорічної конференції з безпеки (15 – 17 лютого) у м. Мюнхен (Німеччина). Захід, у якому має взяти участь велика кількість представників політичних кіл та експертів, цього разу має бути особливим, адже ця конференція буде тим міжнародним майданчиком, на якому чи не вперше після нападу російських військових кораблів на українські судна у подібному форматі обговорюватимуться протиправні дії Росії у нейтральних водах Чорного моря та захоплення останньою під час інциденту в полон українських моряків. Дії Кремля з самого початку «Керченської кризи» набули широкого резонансу, адже вони цього разу є явним прикладом кричущого порушення Москвою міжнародного морського права і Україна, як країна-жертва, повинна використати конференцію як можливість вкотре нагадати світовій громадськості про такий неприхований акт російської агресії та вимагати адекватної на це реакції.

Березень. Перший місяць весни по праву можна назвати електоральним. Адже окрім парламентських виборів в Естонії (3 березня) і президентських виборів в Словаччині (9 березня), вибори глави держави відбудуться й в Україні (31 березня). А з огляду на велику кількість кандидатів та не надто високі рейтинги жодного з них, президентські вибори не обійдуться одним лише туром. Передбачити, хто перейде в наступний тур не є можливим (в цьому суть демократії), а тому, результати виборів зможуть ще здивувати.

Варто зазначити, що в Україні відзначатимуть й роковини, пов’язані з відзначенням 80-ої річниці з часу проголошення незалежності Карпатської України та трагічних подій Угорсько-української війни. У зв’язку з цим, вірогідно, будуть організовані поминальні заходи та проводитимуться різного формату тематичні конференції і круглі столи.

Квітень. На початку квітня-місяця очільники зовнішньополітичних відомств країн-членів НАТО у м. Вашингтон (США) відзначатимуть 70-ту річницю підписання Північноатлантичного договору. Річниця є доволі таки знаковою, адже саме створення у повоєнну добу Альянсу з колективної безпеки не дало можливості західному світу відступити від своїх демократичних цінностей, особливо в епоху, коли половина Європейського континенту потрапила у залежність від антигуманного тоталітарного комуністичного режиму, центр якого був у Москві. Слід також зазначити, що на вашингтонську зустріч може бути запрошена Республіка Північна Македонія, однак не у якості гостя, а як потенційного 30-го члена НАТО, адже у разі завершення всіх процедур, передбачених угодою між Македонією та Грецією та після підписання протоколу про приєднання Македонії до Альянсу, це запустить процес ратифікації документа усіма країнами-членами, який може припасти на ювілейну річницю створення організації (остаточне набуття Македонією членства вірогідно відбудеться у 2020 р.).

Україну ж усю першу половину місяця лихоманитиме запекла виборча боротьба напередодні другого туру виборів президента, який, безумовно, буде кульмінацією кількамісячних президентських перегонів. Хто вийде в боротьбі за головне крісло країни переможцем буде залежати, як і у випадку з першим туром, лише від українського виборця.

По аналогії з попередніми роками, в квітні-місяці у м. Києві має відбутися 12-й Київський Безпековий Форум, який є традиційною щорічною платформою для дебатів із найактуальніших питань світової безпеки. Очікується, що захід відвідає велика кількість політиків, науковців та експертів.

Травень. Ще однією ювілейною і також 70-ю річницею у прийдешньому році буде відзначатись акт підписання десятьма країнами-засновниками Лондонської угоди (5 травня), що ознаменувало створення головної міжнародної організації Європейського континенту, метою якої є підтримка прав людини, демократії та верховенства права – Ради Європи. Без сумніву, організація урочисто відзначатиме цю важливу подію, однак святкова атмосфера буде супроводжуватись головною інтригою – хто її очолить, адже від того, кого буде обрано на посаду  генерального секретаря РЄ на наступні п’ять років, залежатиме, без перебільшення, й майбутня доля основоположних принципів вільного світу на континенті.

Іншими важливими для Європи, однак з акцентом на східну її частину, будуть президентські вибори в Литві (12 травня). Строк повноважень нинішнього Президента Далі Грибаускайте наступного року добігає свого кінця, і з огляду на те, що Вільнюс є добрим союзником і другом для України, результати виборів в Литовській Республіці є напрочуд важливими для Києва. Перманентна і невтомна підтримка українського народу у важкі часи, а також сприяння збереженню тиску на Москву на національному й наднаціональному рівнях, робить Литву однією з найактивніших країн-захисників вільного світу у досі нестабільному східноєвропейському регіоні. І від того, хто очолить цю балтійську державу, буде залежати чи будуть надалі поглиблюватись українсько-литовські відносини і чи збережеться жорстка політика Вільнюса щодо Кремля.

Червень. Перший літній місяць року по праву можна назвати французьким, адже саме в червні Парламентська асамблея Ради Європи, штаб-квартира якої знаходиться у м. Страсбург (Франція), остаточно завершить процес обрання нового очільника організації. Як уже було сказано, від того, хто посяде крісло генсека, буде залежати здатність РЄ залишатися зразковою організацію-протектором верховенства права та прав людини на Європейському континенті, а також здатною адекватно реагувати на таких членів-порушників, як Російська Федерація.

Урочистими заходами також на території Французької Республіки відзначатимуться ще дві важливі події в історії людства – 75-та річниця початку Нормандської операції (6 червня) та 100-та річниця підписання Версальського мирного договору (28 червня). На обидва заходи, швидше за все, будуть запрошені й представники України, що буде доброю нагодою, щоб підкреслити ту вагу, яку український народ приніс й надалі приносить на вівтар миру і безпеки всієї світової цивілізації.

Липень. Другий місяць літа, як і наступний, традиційно вважається «мертвим сезоном». Тому очікувати на якість ключові події у літній сезон, окрім чергових виборів до Палати радників Японії (верхня палата), не варто.

Однак, «мертвий сезон» може «оживити» початок перебігу виборчої кампанії до Верховної Ради Україні (кінець липня).

Серпень. Така ж ситуація, як і у випадку з липнем-місяцем. Для України серпень важливий, перш за все, святкуванням 28-ї річниці національної незалежності (24 серпня). Не виключено, що, як і у попередні роки, з нагоди такої важливої для країни події відбудуться урочисті заходи, включно з військовим парадом у центрі української столиці та різними тематичними заходами.

Вересень. Перший місяць осіннього сезону відзначиться відкриттям 74-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй. Урочисте засідання напевне буде приурочене 80-й річниці початку Другої світової війни, а також важливості недопущення подібних катастроф у майбутньому. Майданчик головної міжнародної організації буде непоганою нагодою для виступу представників України, зокрема Президента, а також для проведення двосторонніх та багатосторонніх зустрічей з іноземними партнерами.

В Україні планується провести щорічну зустріч Ялтинської Європейської Стратегії (12 – 14 вересня), на яку, як і у попередні рази, буде запрошено велику кількість гостей як з України, так і з багатьох країн світу. Не виключено, що головними темами форуму будуть роковини початку Другої світової війни, безпека та економічне благополуччя людської цивілізації, українські вибори до парламенту тощо.

Жовтень. Десятий місяць року буде підведенням підсумків усього електорального періоду року, адже в Україні проходитимуть чергові вибори до Верховної Ради України (27 жовтня). Обрання до парламенту буде залежати, перш за все, від результату президентських виборів, а також від успіхів і провалів українського політикуму у внутрішній та зовнішній сферах.

Листопад. Останній місяць осені ознаменується парламентськими виборами у сусідній з Україною Польщі. Усі політичні процеси, які відбуваються в Республіці Польща є важливими для Української держави, адже від того, який курс провадитиме Варшава, включаючи зовнішньополітичний, залежатиме і стан двосторонніх відносин між країнами. Лишається сподіватися, що якихось негативних змін не відбудеться і обидва народи й надалі будуть мирно співіснувати, не зважаючи на потуги третіх країн змінити це на свою користь.

В Німеччині відзначатимуть 30-ту річницю падіння Берлінського муру, події, що надала можливість об’єднати Європейський континент.

Грудень. Традиційно грудень-місяць являється підсумковим. Від того, як пройде рік, можна буде робити певний прогноз на наступний. Важко наразі припускати, яким буде геополітичний стан речей через такий проміжок часу, але є надія, що світове співтовариство у спокійній та веселій атмосфері готуватиметься до наступних Різдв’яно-Новорічних свят.

***

Отже, підсумовуючи усе вище викладене, можна впевнено стверджувати, що 2019 р. буде цікавим та насиченим на всілякого роду події. Звичайно, усі ті ключові віхи, які були зазначені, є лише припущенням та оперуванням тією інформацією, яка є наразі доступною. Лише шляхом емпіризму та обізнаності у тих подіях, які ми спостерігатимемо на власні очі, можна буде займатись політичним аналізом та прогнозуванням їх наслідків для України і всього людства. А автор цих рядків, користуючись нагодою, хоче побажати усім читачам гарного святкового настрою, з вірою, що наступний рік буде для всіх максимально позитивним.

Станіслав Желіховський

Print Friendly, PDF & Email