11 – 12 квітня 2019 р. у м. Києві відбувся 12-й Київський Безпековий Форум на тему: «Невтомна хвиля: Стратегічний вибір України та Заходу», організований Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», у якому автор статті брав участь. Назва цьогорічного заходу — посилання на однойменну книгу сенатора Сполучених Штатів Америки Джона Маккейна («The Restless Wave»), палкого патріота своєї держави і великого друга України, який 25 серпня 2018 р., нажаль, пішов з життя.
Цікавим є факт того, що, незадовго до проведення Форуму, депутати Київської міської ради підтримали рішення щодо перейменування однієї з центральних вулиць української столиці на честь Дж. Маккейна, що є досить гарним жестом по відношенню до пам’яті видатного американського державного діяча, який до останніх днів свого життя робив усе можливе, щоб підтримати український народ у його поступі зі здобуття повної незалежності.
Київський Безпековий Форум відбувся за дуже специфічних умов як на глобальному рівні, так і в Україні. Міграційна криза на Американському континенті та в інших частинах світу, відкрита збройна агресія Російської Федерації проти українських суден у Керченській протоці, все ще триваючий протестний рух «жовтих жилетів» у Франції та деяких інших європейських країнах, розпал гострої політичної кризи у Венесуелі, початок процесу виходу США з ДРСМД, спроба офіційним Вашингтоном розв’язати північнокорейську головоломку, побудова другої гілки газопроводу «Північний потік», ціла плеяда виборчих процесів у світі, нове внутрішнє протистояння у Лівії — далеко не повний перелік тих подій, які охопили усе людство протягом останнього року.
Для обговорення усіх важливих викликів та загроз для людства у цьогорічному Форумі взяли участь понад тисячу учасників, що було доволі рекордним показником. Серед них — високі посадовці та представники експертного середовища як з України, так і з понад двадцяти держав світу. Це є більш ніж красномовним доказом того, що Київський Безпековий Форум, захід, подібний до Мюнхенської конференції з безпеки, цікавить широке коло осіб, який дванадцять років поспіль надає можливість Українській державі не лише запропонувати майданчик для обговорення нагальних проблем і викликів безпеці людської цивілізації, а й самій долучитися до загальносвітової коаліції з їх подолання.
Тож цілком логічно, що, з огляду на головну тематику заходу — питання національної безпеки на усіх можливих, від національного до глобального, рівнях — після церемонії відкриття Київського Безпекового Форуму засновником Фонду «Відкрий Україну» і Прем’єр-міністром (2014 – 2016 рр.) А. Яценюком та вступної промови діючого Прем’єр-міністра В. Гройсмана, перша сесія була присвячена саме безпековій складовій («Безпека та оборона»).
На кількох панелях зазначеної сесії були присутні у якості доповідачів та дискутантів такі відомі представники політичних та експертних кіл, як Секретар РНБО України О. Турчинов, Міністр оборони України С. Полторак, Міністр національної оборони Литви Р. Каробліс, Голова делегації Естонії до ПА НАТО М. Міхкельсон, Сарший науковий співробітник Інституту зовнішньої політики Естонії Дж. Шерр, Асоційований науковий співробітник Програми по Росії та Євразії Chatham House (Велика Британія) Е. Вуд та інші, зміст виступів яких у великій мірі задав тону для усього дводенного Форуму.
У ключовій розмові про зовнішню політику і безпеку в рамках першої сесії Форуму прийняв участь Президент України Петро Порошенко (на час проведення заходу одночасно кандидат у Президенти України). Виходячи зі змісту виступу, захист України від зовнішньої агресії глава держави, як і у своїй передвиборчій програмі, вбачає у євроатлантичній інтеграції, назвавши вступ до Європейського Союзу і НАТО об’єднавчим питанням української нації. В розрізі цього, Порошенко підтвердив намір у 2023 р. подати заявку щодо членства України в ЄС після завершення реформ, які б надали можливість відповідати нашій державі необхідним для цього критеріям.
Окрім теми національної безпеки та територіальної цілісності, П. Порошенко, з огляду на розпал президентської виборчої кампанії, не оминув теми й цьогорічних виборів. Прозорий виборчий процес очільник країни назвав ознакою демократії в Україні, за що люди й виступали під час Революції Гідності. У розрізі цього питання П. Порошенко неодноразово згадував свого опонента В. Зеленського, особливо щодо «віртуальності» останнього, порівнявши це з американським фільмом «Еквілібріум» (2002 р.), коли мешканці уявного міста-держави Лібрія мали змогу бачити свого лідера лише на величезних екранах.
Не оминули теми виборів й колишні опоненти П. Порошенка у першому турі президентської кампанії — Ю. Тимошенко та А. Гриценко, які виступали у рамках другої сесії Форуму («Європейська перспектива»). Хоча у спічах обох політиків все ще прослідковувалась критика свого політичного супротивника, однак вона, більшою мірою, була спрямована не на підтримку когось одного з кандидатів у другому турі президентських виборів, а на майбутні парламентські перегони, що загалом дивним не було.
З огляду на тематику Форуму, обидва українські політики говорили про важливість безпеки як для України, так і для світу, однак Тимошенко у своєму виступі гарантування безпеки України більше окреслила у контексті світового прагнення до денуклеаризації (голова партії ВО «Батьківщина» неодноразова позиціонувала себе, зокрема під час передвиборчої кампанії, в якості прибічника проведення міжнародного переговорного процесу на базі виконання гарантій Будапештського меморандуму для досягнення миру), а Гриценко, лідер «Громадянської позиції», більше акцентував увагу на важливості членства України у НАТО, щоправда він виразив невпевненість у справжній готовності західних партнерів у допомозі нашій державі.
Однак, піч час тієї ж панелі, Старший науковий співробітник Atlantic Council А. Вершбоу (США) окрім того, що Україні не слід поспішати у питанні вступу до НАТО, а зосередитись на проведенні реформ та впровадженні стандартів Альянсу, заявив, що Захід буде допомагати Україні і що потрібно більше тиснути на В. Путіна заради зміни останнім своєї політики.
Другий день Київського Безпекового Форуму почався зі спеціальної промови Голови Верховної Ради України Андрія Парубія. Своє бачення національної безпеки він вбачає не лише у наявності воєнного озброєння, а й в речах, що формують ідентичність нації (мова, культура, релігія), що, на його думку, є головним запобіжником від агресії і запорукою безпеки.
Тому дуже органічною після виступу А. Парубія виглядала четверта сесія Форуму («Безпека і національна єдність»), у якій, зокрема, взяли участь Отець і Глава Української Греко-Католицької церкви Святослав (Шевчук) та Архієпископ Православної церкви України Євстратій (Зоря). Обидва священнослужителі у своїх промовах висловили думку, що саме церква є тією інституцією, до якої є найбільш високий рівень довіри серед громадян і що саме це має бути об’єднавчим чинником — запорукою безпеки України. Також варто зазначити, що і очільник УГКЦ й представник ПЦУ були єдині у тому, що місце України — в об’єднаній Європі.
Досить цікавою була позиція Президента US–Ukraine Foundation Н. Макконнелл, яку вона висловила під час п’ятої сесії Форуму («Досягнення та сценарії»). Так, Макконнелл переконана у тому, що Україна примушує весь світ побачити, що робить Кремль і що сьогодні Україна вже не є слабкою, а є більш потужною і незалежною державою. Україна, за її словами, стає активом, а не споживачем допомоги. І зізнатися чесно, з її позицією важко не погодитися.
Підводячи підсумок, можна, без перебільшення, констатувати, що Дванадцята зустріч Київського Безпекового Форуму пройшла досить плідно, інформативно та змістовно. Однак, найголовніше значення від самого факту проведення даного заходу — надання можливості політичним та експертним колам з різних куточків світу у цивілізований спосіб обговорити нагальні проблеми, з якими щодня стикається людство, а саме: прагнення до миру, покращення співробітництва між народами, вирішення спірних питань беззбройним шляхом тощо. І Україна, із власного гіркого досвіду дуже добре розуміючи, що таке збройний конфлікт, анексія та окупація, без сумніву, й надалі буде докладати усіх можливих зусиль для досягнення світовим співтовариством прогресу щодо мирної розбудови світу, у тому числі надаючи майданчики для дискусій на високому рівні та самій генеруючи ідеї для досягнення надважливої для людства мети — безпечного та мирного співіснування народів.
Ватро зазначити, що неабияким внеском у покращення безпекового середовища як на Європейському континенті, так і на глобальному рівні, буде існування сильної та розвинутої Української держави, невід’ємної складової Західного світу. З огляду на те, що 12-й Київський Безпековий Форум був присвячений пам’яті сенатора Дж. Маккейна, у своєму відеозверненні до учасників Форуму Сінді Маккейн, дружина покійного сенатора заявила, що її чоловік мріяв про Україну, майбутнє якої в Європі й разом із Заходом, а також те, що він був переконаний, що Сполучені Штати та Європа морально зобов’язані підтримувати боротьбу українців у захисті свого суверенітету й територіальної цілісності від чужої агресії.
Цю думку розділяє й А. Яценюк, який, закриваючи Форум, заявив, що ми, українці, маємо йти своїм шляхом, а наш шлях — демократичний, ефективний, професійний і прозахідний. Лишається сподіватися, що так воно і буде. Й Українська держава зможе зайняти гідне місце, щоб бути спроможною зробити власний внесок для розвитку безпеки як регіону, так і усього людства.
Станіслав Желіховський