Росія намагається переконати США змусити Україну поступитися територіями, які її війська так і не змогли захопити на полі бою. Таку оцінку дали аналітики Інституту вивчення війни (ISW), коментуючи заяви Джареда Кушнера та Дональда Трампа у звіті, оприлюдненому в понеділок, 14 вересня.
Кушнер заявив, що Путін нібито чітко визначив бажану лінію розмежування, і якби Україна погодилася відступити до неї, решту умов мирної угоди можна було б вважати вже узгодженою.
В ISW звернули увагу на суперечність із заявами самого Кремля. Ще 13 вересня помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що в переговорах залишається багато невирішених питань, зокрема територіальних, а прогрес у цьому напрямі лише спростив би подальші перемовини, а не означав би готову угоду.
Аналітики нагадали, що Москва раніше називала виведення українських військ з усієї Донецької області необхідною, але недостатньою умовою для завершення війни. Путін продовжує наполягати на вимогах, озвучених ще в червні 2024 року — виведенні українських військ з Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей у їхніх адміністративних межах, “демілітаризації” й “денацифікації” України, а також відмові від перспективи членства в НАТО.
Водночас, за оцінкою ISW, ситуація на фронті не свідчить про неминучість російської перемоги. Російські війська досі не захопили український пояс міст-фортець на Донбасі, тоді як українські сили продовжують контратаки та повертають окремі території.
Аналітики зазначили, що протягом зими та весни 2026 року Сили оборони повернули понад 745 кв. км у Донецькій, Дніпропетровській та Запорізькій областях, тоді як російські війська мають проблеми навіть із просуванням до Слов’янська, Краматорська та Дружківки.
На думку експертів ISW, поступка Донецькою областю лише дала б Росії вигідніші позиції для майбутньої агресії, оскільки, за власними заявами Кремля, стратегічна мета Москви полягає у встановленні контролю над усією Україною.
Окремо аналітики прокоментували заяву президента США Дональда Трампа, який закликав Україну припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі через ризик дефіциту дизельного пального. В ISW нагадали, що президент Володимир Зеленський неодноразово пропонував взаємне припинення ударів по енергооб’єктах, однак саме Путін відхилив ці пропозиції.
За оцінкою ISW, українські удари по енергетичній інфраструктурі Росії частково спрямовані на те, щоб змусити Москву відмовитися від систематичних атак на українську енергетику, які особливо посилюються в зимовий період.
“Тиск потрібен не на Україну, а на Путіна”, — підсумували в інституті. На думку аналітиків, якби Кремль погодився на взаємне припинення ударів по енергетиці, це дозволило б одночасно зменшити ризики для цивільного населення України та вирішити проблему дефіциту пального.
В ISW також наголосили, що удари України по нафтовій інфраструктурі Росії мають на меті послабити здатність Кремля фінансувати війну — за даними інституту, доходи РФ від нафти й газу в січні-травні 2026 року скоротилися приблизно на третину порівняно з аналогічним періодом минулого року.
