Надзвичайний і Повноважний Посол Китайської Народної Республіки в Україні
Ма Шенкунь
Цього року відзначається 80-річчя перемоги у Війні опору китайського народу японським загарбникам та у Світовій антифашистській війні. Минуло вісім десятиліть відтоді, як народ Китаю, витримавши чотирнадцять років виснажливої й героїчної боротьби, здобув велику перемогу у Війні опору японській агресії — перемогу, що ознаменувала остаточний тріумф у Світовій антифашистській війні. 3 вересня 2025 року Китай проведе в Пекіні урочисті пам’ятні заходи та великий військовий парад.
Війна опору китайського народу японським загарбникам була головним східним театром Світової антифашистської війни. Бойові дії тут почалися найраніше й тривали найдовше. В 1931 році японські мілітаристи зухвало спровокували Інцидент 18 вересня (широко відомий, як Мукденський інцидент), яким фактично поклали початок окупації всього Північно-Східного Китаю. Таким чином, у східній частині світу розгорілося перше вогнище війни. Від Інциденту 18 вересня бере свій відлік Війна опору китайського народу японським загарбникам, але ці події водночас стали передвісником і Світової антифашистської війни.
7 липня 1937 року японські фашисти у розпалі нестримних амбіцій свідомо спровокували Інцидент на мосту Луґоуцяо й розгорнули повномасштабну загарбницьку війну проти Китаю. Відтоді, під стягом єдиного антияпонського національного фронту — за ініціативи КПК та на засадах співпраці з Гоміньданом — китайські військові й цивільні єдиним поривом піднялися до спротиву японським фашистам й зірвали зухвалий задум ворога, який полягав у знищенні Китаю за три місяці.
У 14-річній війні проти японського фашизму китайський народ проявив незламну волю й у затяжній боротьбі зрештою здобув перемогу та повернув мир. В ході цієї війни саме Китай тримав на собі основний удар японських військ та зазнав найважчих втрат. Після Інциденту на мосту Луґоуцяо китайський фронт скував близько мільйона головних сил японської армії, а у найгарячіші фази тут зосереджувалося більш як 90% усіх її сухопутних військ. В ході Війни опору було знищено понад 1,5 мільйона військових японської армії — більш як 70% її сукупних втрат у Другій світовій війні.
За неповними підрахунками, втрати серед військових і мирних жителів Китаю перевищили 35 мільйонів осіб (понад 3,8 мільйона — військовослужбовці). Прямі економічні збитки сягнули понад 100 млрд доларів США, непрямі — більш як 500 млрд. Але людського болю цифрами виміряти неможливо. Ціною колосальних втрат Китай скував і знекровив значні сили японських мілітаристів, у координації із союзниками надавав підтримку спільній боротьбі, чим істотно наблизив перемогу у Світовій антифашистській війні, здобувши широку повагу миролюбних народів світу.
Цього року також відзначається 80-річчя з моменту відновлення китайського суверенітету над Тайванем. Повернення Тайваню до Китаю є складовою результатів перемоги у Другій світовій війні та важливим елементом повоєнного міжнародного порядку. Тайвань є невіддільною частиною території Китаю, і саме завдяки перемозі у Війні опору китайського народу японським загарбникам відбулося відновлення його належності до Китаю. У Каїрській та Потсдамській деклараціях провідні держави-переможниці чітко зафіксували: Тайвань, незаконно захоплений Японією, має бути повернений Китаю. Офіційне визнання Японією Потсдамської декларації та її беззастережна капітуляція підтвердили суверенітет Китаю над Тайванем, що сформувало важливі засади повоєнного світового порядку.
У 1971 році Генеральна Асамблея ООН переважною більшістю голосів ухвалила Резолюцію № 2758, яка постановила відновлення всіх законних прав Китайської Народної Республіки в Організації Об’єднаних Націй і негайне виключення з неї представників тайванської адміністрації та всіх зв’язаних з нею організацій. Ця резолюція остаточно врегулювала всі питання представництва Китаю в ООН, зокрема питання Тайваню, і повністю унеможливила конструювання формул «два Китаю» або «один Китай — один Тайвань».
Загальновідомо, що принцип суверенітету є наріжним каменем Статуту ООН. Отже, повага суверенітету та територіальної цілісності всіх держав має означати підтримку повного возз’єднання Китаю. Дотримання принципу одного Китаю передбачає заперечення будь-яких форм «незалежності Тайваню». Попри будь-які коливання на острові та втручання зовнішніх сил, історичний рух до возз’єднання Китаю є невідворотним, і цей процес обов’язково досягне мети.
Перемога у Світовій антифашистській війні — це спільний тріумф усіх миролюбних держав і народів світу. Ціною тяжких утрат і титанічних зусиль український народ також зробив свій великий внесок у наближення перемоги. Полум’я війни двічі охоплювало всю територію України. Україна втратила близько восьми мільйонів людей: п’ять мільйонів цивільних і три мільйони військових. Понад шість мільйонів українців воювали в лавах Червоної армії, ще сотні тисяч вступили до інших підрозділів союзників, долучившись таким чином до антифашистського руху опору. Серед цих героїв — Григорій Кулішенко, льотчик радянської авіаційної групи, яка допомагала Китаю. В 1939 року він разом із Миколою Козловим очолили дві ескадрильї бомбардувальників, відряджених до Китаю на підтримку спротиву японській агресії.
В стислі строки провівши посилену підготовку китайських льотчиків, Кулішенко разом зі своєю ескадрильєю негайно взявся до завдань дальніх ударів японських об’єктів в окупованих районах Китаю. В ході рейдів на найбільшу японську авіабазу в Ханькоу авіагрупа під командуванням Кулішенка знищила 136 ворожих літаків, суттєво ослабивши повітряні сили супротивника. 14 жовтня, очолюючи удар ескадрильї по японській базі, Кулішенко загинув як герой. Йому було всього 36 років. Спочиває він на березі ріки Янцзи — в парку Сішань району Ваньчжоу міста Чунцін.
10 вересня 2009 року Григорія Кулішенка було визнано одним із 100 героїв-взірців, які зробили визначний внесок у заснування Нового Китаю. 1 вересня 2014 року його ім’я було включено до першого переліку полеглих героїв і героїчних колективів Війни опору японським загарбникам. Було багато героїв, подібних до Кулішенка. Уряд і народ Китаю навіки збережуть пам’ять про їхній внесок в перемогу у Війні спротиву та плекатимуть глибоку дружбу між народами, загартовану кров’ю й випробуваннями війни.
Друга світова війна залишилася у минулому, але вона лишила нам спадщину, яку варто берегти, уроки, які слід засвоїти, та здобутки, які не можна знецінити. Мир ніколи не приходить сам по собі — його будують й оберігають завдяки здатності мати чесний погляд на історію, вчитися на помилках, дотримуватися ясних ціннісних орієнтирів й вдаватися до нових дієвих кроків.
Китай впевнено йде шляхом мирного розвитку. З метою подолання актуальних безпекових дилем ми активно просуваємо безпекову концепцію, засновану на принципах згуртованості, всеосяжності, співпраці та сталості. Голова КНР Сі Цзіньпін запропонував Ініціативу глобальної безпеки, в якій системно окреслені її ключові засади: повага до суверенітету й територіальної цілісності всіх держав; дотримання цілей і принципів Статуту ООН; урахування законних інтересів безпеки всіх сторін; мирне врегулювання спорів через діалог і переговори та балансування традиційних і нетрадиційних безпекових концепцій. Ця ініціатива додає більше визначеності та позитивної енергії світові, де панують зміни та турбулентність.
На тлі небачених за століття світових зрушень і численних викликів для людей з усього світу Китай послідовно просуває побудову спільноти єдиної долі людства. Ми виступаємо за подолання спільних викликів шляхом співпраці, розв’язання безпекових дилем шляхом розвитку та позбавлення від розрізненості й упереджень шляхом культурного діалогу та міжцивілізаційних обмінів. Ми виступаємо проти ідеологічного розмежування, «нової холодної війни» й блокового протистояння, і тим паче — проти побудови власної безпеки за рахунок небезпеки інших.
У відповідь на гострі міжнародні питання сьогоденності Китай завжди стає на сторону миру та історичної правди, закликає до діалогу й примирення і дотримується об’єктивності й неупередженості. Ми визначаємо свою позицію, орієнтуючись на те, що є правильним, а не хибним. Китай відіграє свою належну роль і діє конструктивно, не женеться за власною вигодою, а тим більше — не підливає масла у вогонь.
Вісімдесят років тому людство пройшло крізь вогонь війни та розруху, але водночас пізнало силу співпраці та ціну відродження. Китайський народ ніколи не боявся ризиків і викликів, однак понад усе ми цінуємо мир і співробітництво. 80-а річниця Перемоги у Війні опору китайського народу японським загарбникам та у Світовій антифашистській війні — це нагода разом із друзями з України та всього світу для того, щоб пам’ятати про необхідність пліч-о-пліч берегти важко здобутий мир, спільно протистояти теперішнім і майбутнім загрозам і викликам, захищати систему міжнародних відносин, побудовану навколо ООН, і міжнародний порядок, заснований на міжнародному праві, та разом протистояти будь-яким формам гегемонії й політики сили.
Я від щирого серця бажаю народові України якнайшвидше зустріти всеосяжний, тривалий і справедливий мир. Нехай мир буде спільним надбанням народів всіх країн світу, в якому ми разом будуватимемо прекрасний дім для спільноти єдиної долі людства.
