Інфляція в Україні — це не просто економічний термін, а процес, який впливає на кожного із нас: коли дорожчають продукти, ростуть ціни на пальне і змінюється рівень життя.
Рівень інфляції в Україні залишається керованим, однак під час війни вона має іншу природу, ніж у мирний час. Зростання цін формується під впливом війни, курсу валют, енергетики та державних витрат. Саме тому інфляція в Україні сьогодні є результатом поєднання економічних і воєнних факторів.
Що таке інфляція і як її рахують в Україні
Якщо говорити просто, інфляція — це ситуація, за якої гроші поступово втрачають свою купівельну спроможність. Тобто за ту саму суму сьогодні можна купити менше ніж раніше.
В Україні інфляцію вимірюють з допомогою індексу споживчих цін. Це показник, який відображає, як змінюється вартість базового набору товарів і послуг. Офіційні дані щодо інфляції в Україні публікує Держстат, а Національний банк України аналізує ці показники, формує монетарну політику і реагує на зміну цін.
Основні причини інфляції під час війни
Вплив війни на економіку проявляється через порушення логістики, тиск на валютний ринок і зростання витрат бізнесу. Саме це пояснює, чому зростають ціни навіть у періоди відносної стабільності: рівень інфляції в Україні у 2025 році сягнув 8%.
Чому інфляція зростає під час війни?
Руйнування логістики та енергетичної інфраструктури
Логістика у 2025 році подорожчала на 25% через блокаду портів та скорочення експорту на 20%. Це прямо впливає на ціни в Україні, особливо на продукти і товари першої необхідності (річний приріст — близько 12%).
Девальвація гривні
Курс гривні та інфляція тісно пов’язані. Коли гривня слабшає, імпорт дорожчає, а це автоматично піднімає рівень цін в Україні.
Зростання вартості енергії
Енергетична криза під час війни збільшує витрати бізнесу: тарифи зросли на 30% через руйнування ТЕС, а енергоносії забезпечили 15% інфляційного тиску. Це означає, що зростає собівартість продукції, а разом із нею — і ціни.
Дефіцит товарів та імпорт
Через війну виникає дефіцит окремих товарів, а імпорт стає дорожчим і складнішим. Це ключовий фактор зростання цін в Україні на продукти та послуги. Приміром, вартість продуктів харчування у 2025 році зросла на 8%
Емісія гривні та бюджетний дефіцит
Дефіцит бюджету 2025 року (1,6 трлн грн або 19% ВВП) фінансується емісією грошей та кредитами, створюючи надлишок гривні. Це додає тиск на інфляцію, особливо коли в економіці з’являється більше грошей без зростання виробництва
Рівень інфляції в Україні під час війни (2022–2025)
Повномасштабне вторгнення у 2022 році відчутно вдарило по кишенях українців: інфляція в Україні сягнула 26,6%, а продукти та пальне стрімко подорожчали. Втім, уже в наступні роки економіка почала адаптуватися: у 2023 році інфляція знизилася до 5,1%, у 2024 — до 5,4%, а 2025 рік завершився на рівні близько 8% (за даними Держстату).
Сьогодні поточна інфляція в Україні залишається під контролем НБУ, хоча й значною мірою залежить від курсу гривні (близько 43 грн/$ наприкінці 2025 року), енергетичної ситуації та обсягів міжнародної допомоги. Водночас рівень інфляції в Україні залишається нижчим, ніж у Росії (близько 9–10%).
Прогноз інфляції в Україні на 2026 рік
За оцінками НБУ, за підсумками року вона може становити близько 7,5% за умови збереження міжнародної фінансової допомоги та курсової стабільності (у межах 41–43 грн/$).
Базовий економічний прогноз для України передбачає помірну інфляцію на тлі зростання ВВП приблизно на 3,5%. Водночас прогнози інфляції НБУ вказують на поступове зниження інфляційного тиску до 5,9% у 2027 році.
Серед основних ризиків для рівня цін у 2026 році:
- тиск на курс долара (можливе зростання до 45 грн/$);
- енергетичні проблеми, що можуть призвести до підвищення тарифів (до +30%);
- значний бюджетний дефіцит (близько 19% ВВП).
Саме ці фактори визначатимуть, що буде з цінами в Україні у 2026 році — контрольоване зростання чи нове прискорення інфляції.
Чи буде гіперінфляція в Україні?
Гіперінфляція в Україні (понад 50% на місяць) наразі малоймовірна: фінансова система залишається стабільною, НБУ утримує облікову ставку на рівні 13–15%, а міжнародні резерви перевищують $45 млрд.
Водночас інфляція в Україні під час війни залишається чутливою до зовнішніх шоків — передусім енергетичних і валютних. Попри це, у 2025 році її рівень становив близько 8%, а прогноз на 2026 рік — близько 7,5%. Ризики зберігаються, однак до сценаріїв гіперінфляції, як у Зімбабве чи Венесуелі, Україні наразі далеко.
Дії Національного банку України для стримування інфляції
Національний банк України (НБУ) відіграє ключову роль у стримуванні інфляції. Саме від його рішень значною мірою залежить, чи вдається утримувати рівень цін у складних умовах війни.
Основні інструменти
Підвищення облікової ставки НБУ.
У 2025 році ставка зросла з 10% до 13–15%, що зробило кредити дорожчими та дозволило стримати надмірний попит.
Валютні обмеження НБУ.
Зокрема, обмеження на виведення дивідендів допомагають зменшити тиск на валютний ринок і стабілізувати гривню.
Контроль курсу гривні НБУ.
Регулятор активно втручається в міжбанківський ринок і використовує міжнародні резерви (понад $45 млрд) для підтримки курсової стабільності.
Регулювання грошової маси.
Обмеження емісії та жорстка монетарна політика в Україні дозволяють знизити інфляційний тиск.
Саме ці інструменти дають змогу стримувати інфляцію в Україні під час війни: з пікових 26,6% у 2022 році до приблизно 7,5% у прогнозі на 2026 рік.
Як інфляція впливає на ціни товарів та зростання цін на комунальні послуги
Інфляція в Україні найбільш відчутна через повсякденні витрати. Найбільше подорожчання товарів в Україні спостерігається у таких категоріях:
- ціни на продукти (+12%, зокрема м’ясо +21%, олія +17%);
- ціни на паливо (+25%);
- ціни в супермаркетах (+10%);
- комунальні послуги (зростання тарифів до +30%).
Ціни на продукти під час війни напряму залежать від логістики, курсу валют та вартості енергії. Зростання цін на комунальні послуги пов’язане з енергетичною ситуацією: електроенергія подорожчала більш ніж на 21% за рік.
У підсумку інфляція в Україні безпосередньо впливає на купівельну спроможність населення та реальні доходи. Значна частина домогосподарств змушена витрачати до 50% бюджету на базові потреби, що обмежує можливості для заощаджень і підвищує фінансову вразливість.
Висновок
Інфляція в Україні під час війни — це вже не просто цифри у звітах, а щоденні витрати домогосподарств. У 2026 році, за прогнозом НБУ, її рівень може становити близько 7,5%, і ключовим викликом залишатиметься баланс між стабільністю цін та економічним відновленням (зростання ВВП на рівні близько 3,5%).
Витривалість економіки після шоку війни створює передумови для стабілізації, однак темпи цього процесу залежатимуть від реформ і обсягів зовнішньої підтримки.
