Посол Китаю в Україні Ма Шенкунь
Сьогодні цифрові інтелектуальні технології, насамперед штучний інтелект, стрімко розвиваються, глибоко трансформуючи моделі економічного виробництва у світі та структуру глобального управління. Водночас дедалі відчутнішим стає дефіцит глобального управління кіберпростором.
Деякі країни прагнуть технологічної гегемонії, зловживають поняттям національної безпеки, створюють ексклюзивні об’єднання, змушують інші держави обирати сторону та штучно розривають глобальні виробничі ланцюги й ланцюги постачання у цифровій інтелектуальній сфері. Численні країни, що розвиваються, стикаються з проблемою посилення цифрового розриву та дедалі більшого обмеження їхнього права на розвиток.
Перед обличчям можливостей і викликів цифрової інтелектуальної епохи Китай, керуючись концепцією побудови спільноти єдиної долі в кіберпросторі, офіційно запропонував важливий принцип «цифрового суверенітету», що базується на кіберсуверенітеті. У липні 2026 року в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відбулося перше засідання Глобального механізму ООН з питань ІКТ у контексті міжнародної безпеки.
Китайська делегація представила Позиційний документ Китаю щодо глобального управління кіберпростором у цифрову інтелектуальну епоху, вперше на рівні ООН системно виклавши важливий принцип «цифрового суверенітету». Того ж місяця Голова КНР Сі Цзіньпін виступив із програмною промовою на Всесвітній конференції зі штучного інтелекту 2026 року та Конференції високого рівня з глобального управління ШІ. Він зазначив, що ШІ втілює колективну мудрість людства і має стати міжнародним суспільним благом, доступним усім.
Він закликав міжнародну спільноту дотримуватися справжньої багатосторонності та спільними зусиллями розбудовувати справедливу й рівноправну систему глобального управління ШІ. Запропоноване Китаєм рішення для цифрової інтелектуальної епохи визначає напрям глобального управління кіберпростором і має велике практичне значення для розвитку цифрових інтелектуальних технологій на благо людства та захисту міжнародної рівності й справедливості.
Дотримання принципу цифрового суверенітету є продовженням принципу поваги до державного суверенітету в кіберпросторі.
Цифрові інтелектуальні технології глибоко інтегрувалися в усі сфери економічного й суспільного життя та безпеки в усіх країнах. Дані, алгоритми й продукти на основі ШІ стали ключовими чинниками, що впливають на розвиток і безпеку держав. Межі суверенітету закономірно поширилися на цифровий простір.
Цифровий суверенітет передбачає взаємну повагу держав до суверенних прав одна одної у цифровій сфері та право самостійно, відповідно до власних національних умов, обирати шляхи розвитку цифрових інтелектуальних технологій, а також технології, продукти й послуги, якими вони користуються, без зовнішнього втручання чи примусу.
Жодна країна не повинна бути змушена обирати сторону. Принцип цифрового суверенітету передбачає відкритість, загальну доступність благ і справедливу конкуренцію та відкидає зловживання поняттям національної безпеки, технологічну монополію, ексклюзивні об’єднання й прагнення цифрової інтелектуальної гегемонії. Йдеться не про закритість чи відчуження, а про відкритість і співпрацю на основі суверенної рівності.
Дотримання принципу цифрового суверенітету є необхідною умовою для захисту миру у світі та міжнародного порядку.
Переваги цифрової інтелектуальної епохи не повинні ставати привілеєм деяких окремих держав і тим більше не повинні використовуватися окремими країнами як інструмент для створення загроз міжнародному миру та підриву міжнародного порядку.
Китай послідовно виступає за те, щоб усі країни спільно протидіяли актам агресії із застосуванням кіберзасобів, запобігали гонці кіберозброєнь і не допускали її, а також утримувалися від підриву критичної інфраструктури інших держав із застосуванням кіберзасобів. Розвиток ШІ не повинен розмивати чи підривати різноманіття цивілізацій світу.
Ми повинні формувати ціннісні орієнтири ШІ на основі спільних цінностей людства, сприяти створенню багатовимірної системи управління та нагляду у сфері ШІ, виступати проти надмірного розширення поняття національної безпеки та відводити співпраці з розбудови потенціалу у сфері ШІ провідне місце в порядку денному глобального управління.
Дотримання принципу цифрового суверенітету є наріжним каменем для подолання цифрового розриву та забезпечення прав країн Глобального Півдня на розвиток і безпеку.
У цифрову інтелектуальну епоху можливості для розвитку співіснують із технологічними бар’єрами. Якщо країни, що розвиваються, втратять право на самостійний вибір у цифровій сфері, вони ризикують потрапити в технологічну залежність, унаслідок чого їхня економічна безпека, промисловий розвиток і культурні цінності стануть вразливими до зовнішніх ризиків.
Повага до цифрового суверенітету означає, що країни, що розвиваються, мають право самостійно обирати технології та не повинні бути змушені ставати на бік того чи іншого технологічного блоку. Вони повинні мати можливість обирати продукти й рішення на основі ШІ відповідно до власних національних умов, іти шляхом розвитку, що відповідає їхнім реаліям, та відмовлятися від нав’язаних ззовні стандартів і моделей.
Принцип цифрового суверенітету прямо забороняє використання кіберзасобів для підриву критичної інфраструктури інших держав, слугуючи важливим орієнтиром для країн, що розвиваються, у зміцненні захисту від ризиків кібербезпеки.
Китай вживає конкретних заходів для реалізації принципу цифрового суверенітету.
Голова КНР Сі Цзіньпін оголосив, що протягом наступних п’яти років Китай надасть країнам, що розвиваються, 5000 місць у програмах навчання та тематичних семінарів зі ШІ, сприяючи країнам Глобального Півдня у всебічному зміцненні їхніх спроможностей у сфері інновацій, застосування та управління ШІ. Китай запропонував створити глобальні стандарти й систему тестування та оцінки рівнів ризику великих моделей ШІ, одночасно просуваючи співпрацю у сфері транскордонних потоків даних і розроблення відповідних глобальних правил.
Ці зусилля сприятимуть створенню науково обґрунтованої, прозорої та інклюзивної системи стандартів і норм, взаємному визнанню стандартів між країнами, а також зниженню витрат і зменшенню бар’єрів для міжнародної співпраці.
Китайські компанії у сфері ШІ активно втілюють принцип інклюзивного розвитку на практиці: низку великих моделей уже оприлюднено з відкритим кодом, що надає світові доступніші за ціною альтернативи.
Китай і Україна є стратегічними партнерами, а принцип цифрового суверенітету відкриває нові перспективи для співпраці між двома країнами. Україна має міцну основу у сфері цифрової трансформації та традиційно сильні позиції у розробленні програмного забезпечення й підготовці ІТ-фахівців, а також значний потенціал для застосування цифрових технологій і ШІ. Китай має цілісну промислову систему у сфері ШІ та широкий спектр сценаріїв його застосування.
Дві країни значною мірою взаємодоповнюють одна одну та мають великий потенціал для співпраці.
Китай готовий разом з Україною, у межах принципу цифрового суверенітету та в дусі взаємної поваги, прагматизму й взаємовигідного партнерства, зміцнювати співпрацю з розбудови потенціалу у сфері ШІ, посилювати координацію та взаємодію на таких багатосторонніх платформах, як Всесвітня організація співпраці у сфері штучного інтелекту, а також спільно відстоювати багатосторонність, міжнародну рівність і справедливість.
