З 24 грудня 2019 року НКРЄКУ змінила механізм визначення ціни на газ, виділивши окремо оплату послуг з його доставки. Отже, з січня всі українські споживачі отримають окремі рахунки: один – за газ, другий – за його доставку.

У коментарі «Слово і Діло» президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар підкреслив, що гіпотетично передбачається, що на сумах у платіжках і гаманці українців це ніяк не відіб’ється. Однак є побоювання, що різниця все-таки залежатиме від регіону, уточнив він.

Михайло Гончар пояснив, що одна платіжка зараз розділяється на дві частини: товарну і транспортну. Потрібно врахувати, що відстань так званої посилки, як і в будь-якому іншому поштовому відправленні, дуже різна, додав експерт.

«Усе залежатиме від облгазів, від того, як вони всі ці питання вирішать. У цілому різниця в деяких регіонах може бути дуже істотна», – додав Гончар.

За його словами, такий поділ планувався ще пару років тому, коли був ухвалений закон «Про ринок газу».

«Справа в тому, що анбандлінг стосується не тільки «Нафтогазу», а й облгазів, які безпосередньо постачають газ споживачам. Облгази – фактично приватні структури. Вирішено було виділити транспортну складову і тепер, грубо кажучи, облгази – це пошта, яка постачає газ», – роз’яснив енергетик.

Президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» підкреслив, що перевага такого відокремленого підходу в тому, що споживач може обирати, з ким із трейдерів співпрацювати, хто запропонує дешевший газ, кращі умови.

Енергетик уточнив, що облгаз незалежно від того, з ким споживач уклав договір про купівлю газу, зобов’язаний доставити газ, за це споживач платить окремо.

Михайло Гончар акцентував на тому, що такі заходи відповідають європейській практиці, яка досить добре працює. Однак на початковому етапі в Україні навряд чи буде все безхмарно, висловив застереження експерт.

«Зазвичай за облгазами, збутовими компаніями через офшори стоять одні й ті самі власники, які ховаються за підставними фірмами», – резюмував Михайло Гончар.

Print Friendly, PDF & Email