Усі хто працюють в реальному секторі економіки, зазвичай досить скептично відносяться до «влади» та компетенцій державних управлінців. Така ситуація не є нормальною, оскільки нездоровий скептицизм та відсутність комунікації народжує сотні проблем:
- відсутність сталої регуляторної політики
- відсутність довіри
- корупція
- відсутність стратегії та можливостей для планування
Список можна довго продовжувати.
Чому в ряді інших країн ситуація більш стабільна та існує економічний сталий розвиток? Спробую коротко виділити такі вектори:
- Інституції підготовки кадрів: політик – це не «красива картинка», політик це фах. Відтоді тих, хто відповідає за регулювання (законотворчість) потрібно «виховувати». Де? В першу чергу звісно в політичних партіях. Можна навести приклад ХДС Німеччини чи Демократів в США, які існують десятки років. Вони навчають та ведуть політику згідно своїх цінностей.
- Кореляція цінностей та програми. Программа має бути «дорожньою картою» партії. Мені здається, що усі чули про подібні програми в Європі та США. Досить успішним прикладом є «Рейганоміка» – політика американського уряду Рональда Рейгана в 1981–1988 роках для подолання економічної кризи 1980–1982 років та її наслідків. Наслідками «рейганоміки» були приток зарубіжних грошових коштів до американських банків, підвищення завантаженості промислових потужностей з 70 до 85 відсотків та скорочення безробіття з 11 до 5,5 відсотків. Варто зазначати, що важливі не лише наміри, але й виконання їх. Це виконання має бути підкріплено політичною відповідальністю. Реалізація ідей з програми партії – це найбільш очевидне та найбільш поширене джерело для законотворчості в розвинутих країнах. У абсолютній більшості країн політичні партії йдуть на вибори з чіткою ідеологією та програмою, в якій визначено пріоритети щодо їхньої політики в різних галузях. Якщо є історично затверджені партії, наприклад, як християнсько-демократична партія в Німеччині, то у них існує політична відповідальність депутатів, які своєю роботою в парламенті демонструють виконання профільної програми і відповідність ідеології партії.
- Міжнародний досвід – не є панацеєю, але може бути певним уроком. У світі є компанії, які чудово планують, припустимо, міську інфраструктури, дорожні потоки, системи фінансування окремих послуг у медицині. Ці послуги дорогі, але вони дієві. Я наголошую, що я проти залучення іноземних міністрів чи високопосадовців. Я кажу про користь від процесу надання їх послуг. Краще один раз заплатити за хороший дієвий план (як за бізнес план у класному бізнесі), ніж потім страждати від корупції на непотрібних проектах. Велике значення має виявлення тенденцій розвитку громадянського суспільства і адекватних йому сучасних систем та організаційних структур публічного управління в європейських країнах і здійснення порівняльного аналізу розв’язання проблеми вибору оптимальної системи управління в цих державах та в Україні. Здійснюючи реформування, принципово необхідно проаналізувати особливості розподілу повноважень між органами державного управління з урахуванням форми правління, форми державного устрою та політичного режиму, що притаманні конкретній державі. Європейський досвід вчить не ігнорувати реформи на організаційному рівні: досвід вдалих реформ на рівні окремої установи може бути поширений і застосований у секторі загалом.
Нехай це прості уроки, але інакше ми не отримаємо інтересу ні з боку внутрішніх, ні з боку зовнішніх інвесторів. А все ж розвиток економіки це єдина гарантована запорука успіху країни та заможності її громадян.
Тимур Чмерук – підприємець, партнер міжнародної інвестиційної компанії “Base capital management”, член Української асоціації професіоналів у сфері GR і лобістів, радник по залученню іноземних інвестицій Херсонської ОДА (2013-2014 рр..), керівник ряду проектів по залученню іноземних інвестицій у сферу IT.