Дискусія щодо присутності громадян Російської Федерації в якості спостерігачів під час виборів президента України в кінці березня може призвести до нового витка дипломатичної кризи. Тим часом зі ЗМІ стало відомо, що ОБСЄ включило двох росіян до списку спостерігачів на вибори президента України.
У Верховній Раді України вже зареєстрований відповідний законопроект під номером 9524, який передбачає зміни до деяких законів щодо спостереження за виборчим процесом в Україні. Його автором є представник президента України у Верховній Раді Ірина Луценко.
Простими словами, якщо за цей проект проголосують депутати і його підпише президент, громадянам РФ буде заборонено брати участь в якості спостерігачів на виборах президента України. Згідно міжнародного права, Україна самостійно може вирішувати кого пускати до себе на територію, а кому забороняти в’їзд, каже юрист міжнародник та аналітик KyivStratPrо Віталій Власюк.
В міжнародному праві є два типи розуміння того, що може собі дозволити країна, а що ні. Наприклад, згідно так званого «жорсткого права», на якому будуються міжнародні договори – це обов’язкові норми, які не ставляться під сумнів, а саме: «суверенна рівність держав», військовий захист в разі агресії іншої країни і так далі. Рішення радбезу ООН також є обов’язковим до виконання і воно підпадає теж під дефініцію «жорсткого права».
Натомість є інше поняття як «м’яке право», яке не є обов’язковим до виконання і воно працює на рівні документів міжнародних організацій. Рішення на основі цих документів носять рекомендаційний характер.
В цьому випадку Україна користується своїм суверенним правом пускати або не пускати того, кого забажає. Однак буде виглядати дещо дико, коли на кордоні представників міжнародних організацій, а тим більше ОБСЄ, не пускатимуть на нашу землю. Документи щодо спостереження за виборами є документами «м’якого права», вони не обов’язкові до виконання згідно букви закону, але з ними рахуються з точки зору демократії, прозорості, тому що за їх недотримання отримуєш жорстку критику та гнів країн-партнерів.
У випадку зі спостерігачами з Росії, МЗС мало б провести підготовчу роботу найперше з дипломатичними представниками країн G7 і роз’яснити свої мотиви, щодо недопуску громадян Росії як спостерігачів на вибори президента України. Мовчання і бездіяльність в цьому випадку буде шкодити репутації України. Партнери України цілком логічно можуть подати це як політичне рішення, тим більше під час передвиборчої кампанії це звучатиме якраз в тему.
З практичної точки зору ми маємо цілковите право не пускати громадян країни агресора на нашу територію, тим більше якщо вони планують бути спостерігачами на виборах. Великобританія мабуть би діяла так само в час Другої Світової Війни щодо так званих спостерігачів від Німеччини. Те, що для нас агресія Росії є очевидний факт, в ЄС та інших країнах цього можуть не помічати, тому в цьому випадку слід включати дипломатичні канали та чітко пояснити мотиви і позицію щодо заборони.
Однак передвиборчий процес в Україні додає масла у вогнище, хоча поки що мова йде про велике багаття, однак саме цей фактор може бути використаний як для гри на рейтингу кандидатів, так і для створення дискусії між Україною та ОБСЄ.
В свою чергу ОБСЄ зберігало тишу і не реагувало на заяву політиків, однак дискусії в самій організації щодо того, як вчинити в цій ситуації, велись. В організації зазначають, що ОБСЄ та спеціальна моніторингова місія в Україні працюють незалежно з наділеними повноваженнями 57 країн учасниць ОБСЄ.
Координатором місії іноземних спостерігачів у виборах є ОБСЄ через окрему інституцію Officer for the Democratic Institutions and Human Rights (ODHIR), яка підкріплена мандатом 57 країн, до якої входять Україна і Росія теж. ODHIR обирає представників з різних країн для моніторингу виборів в різних країнах. В цьому світлі росіяни теж будуть запрошені до участі в моніторинговій місії на цих самих правах, що й громадяни інших країн.
Чи призведе жорстка позиція України щодо виключення росіян з моніторингової місії по виборах до конфлікту в трикутнику Україна-ОБСЄ-Росія? Останні це використають як порушення демократичних прав і неповагу до моніторингової місії, що прекрасно ляже у месиджі російської пропаганди, а з другого боку, Україні прийдеться або вимагати в ODHIR не включати росіян, що в свою чергу може ускладнити відносини самого ОБСЄ з РФ. Окрім цього, для Кремля це може бути мотивом заговорити про невизнання виборів. Хоча відсутність спостерігачів не впливає на результат, однак Росія завжди знайде причину, щоб поставити під сумнів те, що не узгоджується з нею.
Джерела в ОБСЄ повідомили, що в організації сподіваються, що Україна не буде забороняти громадянам Росії брати участь в моніторинговій місії. Однак, якщо таке станеться, каже джерело, то лише тиск ЄС, США та Канади на Україну може не допустити до цього.
Тарас Семенюк
