Білорусь планує дати дозвіл на розширення дипломатичної місії США в Мінську до рівня посла, джерела повідомляють що рішення нібито вже прийнято. Окрім цього, Мінськ очікує, що Брюссель «рано чи пізно» відмовиться від «минулої практики» санкцій.
Ці заяви пролунали з вуст глави МЗС Білорусі в понеділок 14 січня і буквально миттєво глава Уряду РФ Дмитро Медведєв нагадав білоруським колегам, хто платить гроші і хто має право замовляти музику. «Ми беремо гроші з нашої економіки і це потрібно цінувати», – сказав Медведєв. Він мав на увазі суму в $6,5 млрд кредитної допомоги, яку Білорусь отримала від Росії. При цьому Медведєв нагадав, що Росія «не вимагає повернення цих коштів».
Москва завдяки економічному тиску тримала Мінськ на короткому поводку. Ціна неповернення коштів означає те, що Білорусь політично перебуває в тіні РФ. Зараз Білорусь та Росія об’єднані в так звану «Союзну державу». Це не зовсім класична держава зі своїми кордонами та валютою, однак радше наддержавне об’єднання, в якому реалізовуються поетапно інтеграційні процеси.
До речі, розмови про єдину валюту звучали від того ж Медведєва 13 грудня 2018 року в контексті створення «єдиного емісійного центру». Тоді глава Білоруського Центробанку Сергій Калечіц спростував заяву глави уряду РФ, і повідомив, що таке питання не піднімалось на рівні глав Центробанків Євразійського економічного союзу, пише Інтерфакс. Однак якщо перехід на єдину валюту з Росією таки станеться, то це буде «вінець інтеграції», – вважає Калечіц.
Взагалі поведінка Макея дратує росіян. Останнім часом Мінськ став центром міжнародних подій і це не тільки мова про «тристоронню контактну групу» по Донбасу, але зустріч в форматі «Мюнхенської безпекової конференції», робочі зустрічі якої проходили в топ світових столицях: Лондон, Москва, Вашингтон, Доха, Каїр.
Тактика маятника, яку Білорусь останнім часом застосовує до Росії, стається тоді, коли росіяни виставляють умови, на які білоруси не хочуть йти. ЗМІ писали так про «секретну нараду», яку проводив Лукашенко, де обговорювалось питання «тиску Росії на Білорусь». Тоді бацька не на жарт розхвилювався, бо мова зайшла про нібито інтеграцію Білорусі до Росії. Згодом офіційний Мінськ спростував, що «секретна зустріч» взагалі була і назвали це «бурною фантазією» журналістів.
Фантазія фантазією, однак факт очевидний – росіян дратує «волюнтаризм» білоруських братів. Розмови між Мінськом та Вашингтоном зайшли вже так далеко, що про це говорять відкрито. Зараз дипмісію США в Мінську очолює Дженіфер Хізер Мур та ще 5 дипломатів. Ще в 2008 році Мінськ вказав американським дипломатам «на двері» через вимогу звільнити білоруських політичних опозиціонерів. Зараз напруга спала, і тим, хто протестує проти політики бацьки може загрожувати штраф як максимум.
Лукашенко розуміє, що дружба з США та ЄС йому потрібна. Це якісна альтернатива російському впливу, який закручуватиме гайки ще жорсткіше. В Брюсселі не втрачають надії привернути Білорусь на свою сторону, і саме тому в 2016 році були скасовані санкції щодо 170 громадян Білорусі та трьох компаній. Окрім цього, інтенсивно триває робота щодо візової лібералізації з ЄС, налагодження економічних зав’язків з білоруським та норвежськими автопромами.
Економіка теж показує позитивну динаміку. «За 11 місяців між Білоруссю і ЄС товарообіг виріс на 20% і досяг 16 мільярдів доларів, а експорт з ЄС — на 37%. І, що характерно, частка Європейського союзу в загальному обсязі експорту за 11 місяців цього року склала 31%, а рік тому було 26%. При цьому частка Росії в обсязі білоруського експорту знизилася з 45% до 38%», – каже політичний експерт Олександр Колтунов.
Одночасно експерти вважають, що Білорусії буде складно вийти з орбіти Росії саме через економічну та політичну залежність, яку не сховаєш. Москва підштовхує свого сусіда до інтеграції в міждержавне об’єднання чи то в конфедерацію, чи федералізацію, однак Лукашенко буде шукати шляхів, щоб зберегти незалежність.
«Лукашенко не хоче втрачати суверенітет. Він буде до кінця противитись, росіяни будуть тиснути економічно та політично. Втрата впливу над Білоруссю буде крахом для Путіна, тому що він втратив Україну. Господарю Кремля цього не пробачать», – вважає експерт міжнародник Андрій Бузаров.
Тактика білорусів відбувається два рази на рік, вважає політик та дипломат Роман Безсмертний. «Ці загострення мають циклічний характер: лютий і березень пов’язаний з тим, щоб отримати кредит $4 млрд, грудень і січень – це питання торгу щодо ціни на газ та нафту», – каже Безсмертний.
Потепління між Заходом та Білоруссю не означає, що друга стає більш демократичною, хоча для Брюсселя це один з пріоритетів і якщо мова дійде до запровадження безвізу, його просто так не дадуть, якщо країна не зробить значного поступу в свободі слова, лібералізації опозиційних сил та політичного плюралізму. Навряд чи це вдасться зробити з Лукашенком.
Тарас Семенюк
