12 листопада 2019 року відбулася прес-конференція на тему «Чи готові українці до зміни клімату?». Захід реалізований в рамках програми Київського міжнародного економічного форуму.

Участь у заході прийняли модератор панельної дискусії «Як зміни клімату змінять Ваш бізнес» Сергій Євтушенко, голова Київського міжнародного економічного форуму Юрій Пивоваров, заступник міністра енергетики та захисту довкілля Олексій Рябчин, доктор соціологічних наук, керівник центру дослідження суспільної думки «Socis» Олександр Стегній та піарник, директор фірми «Bohush Communications» Денис Богуш.

Як було зазначено учасниками заходу, у багатьох країнах світу зафіксоване значне зростання актуальності проблем, пов’язаних зі зміною клімату, росте екологічна свідомість суспільства, популяризується культура відповідального споживання та активно бойкотуються рішення влади та бізнесу, що суперечать екологічному порядку денному. Це і спонукало до того, що  Київський міжнародний економічний форум та UDP Renewables спільно з центром дослідження суспільної думки Socis провести масштабне соціологічне опитування щодо питань зміни клімату в Україні. Дослідження проводилось за підтримки «Bohush Communications».

Дослідження містить актуальні дані про екологічну свідомість українців та динаміку її зміни. Терміни проведення дослідження:   11 – 18 вересня 2019 року. Загалом було опитано 1200 респондентів.

Зміст даного дослідження — не лише унікальні дані опитування 2019 року. Результати дослідження є свого роду аналітичним звітом, в якому співставленні дані досліджень 2014 та 2017 рр., проведених за підтримки Глобального екологічного фонду в рамках реалізації Програми розвитку ООН «Інтеграція положень Конвенції Ріо у національну політику України».

Найважливішими результати дослідження спікерами були названі наступні:

  • У 2019 році на перше місце у рейтингу загроз майбутнім поколінням вийшло «забруднення навколишнього середовища», відсунувши, таким чином «війни та конфлікти», що у 2014 та 2017 рр. посідали перше місце. Таким чином, «забруднення навколишнього середовища», яке у 2014 та 2017 рр. непокоїло 34,1% та 35,4% відповідно, тепер стало актуальним для 57% опитаних українців. «Вичерпання природних ресурсів» піднялося з 5 на 3 позицію (32,2%). Очевидно, актуальність екологічних питань в свідомості українців відчутно зросла, у порівнянні з 2014 та 2017 роками.
  • Головними екологічними проблемами для України були названі наступні проблеми:
    1. Проблеми зі сміттям – 57,5%
    2. Вирубка лісів — 56,4%
    3. Забруднення річок — 54,4%
    4. Забруднення повітря — 45,4%
    5. Забруднення ґрунтів — 25,3%
  • 76,8 % українців переконані, що заходи з покращення екологічної ситуації в країні мають фінансуватися державою. 60,4% покладають на владу роль ініціатора екологічної політики в Україні. Проте, лише 17,4%українців позитивно оцінюють діяльність української влади в реалізації екологічної та природоохоронної політики, а 49,8% оцінюють діяльність влади на цьому полі негативно. Такі протиставлення показують непослідовність українців у питаннях вибору суб’єкта відповідальності за питання охорони довкілля та свідчать про наявність патерналістичних тенденцій в цих питаннях, тобто, українці схильні перекладати відповідальність за стан довкілля на владу.
  • Зросла кількість людей, які займаються елементарною модернізацією власних помешкань та ресурсоощадними практиками. На 5-12% за майже кожним показником. Окрім того, можна говорити про збільшення кількості українців, що не лише заявляють про свою готовність діяти для покращення довкілля, а вже приймають участь в подібних заходах. Відтак, 64,9% респондентів заявляють про те, що прибирають території біля своїх будинків, 61,9% обмежують використання електроенергії, 53,8% зменшують щоденне споживання води, тощо. 66,8% опитаних готові до заміни вікон для тепло збереження, 55,1% — до заміни приладів освітлювання на більш енергоефективні, 45,3% — до встановлення лічильників теплопостачання. Лише 7% опитаних встановлюють альтернативні джерела енергії, такі як сонячні батареї, вітрові генератори, тощо. Також, збільшилася кількістю людей, які набули так званих екоатрибутивних патернів поведінки та діяльності.
  • Цікаво, що люди заявляють про власну готовність та практичну участь у заходах зі збереження стану довкілля. Проте, коли мова заходить про те, скільки вони готові заплатити за те, щоб отримувати більш еко-позитивні послуги, кількість зацікавлених суттєво падає. Наприклад, готовність до відмови від одноразового пластику артикулюють 89,4% опитаних, а от готовність платити 200 гривень на місяць за ефективну та безпечну переробку побутових відходів артикулюють вже 32,2% українців. При тому, що головною екологічною проблемою в країні українці вважають саме проблему зі сміттям. А 62,1% українців оцінюють ситуацію з утилізацією та переробкою сміття в Україні як незадовільну.
  • 67,2% респондентів заявляють про свою готовність платити більше за споживання енергії, виробленої екологічно чистими технологіями. 28% українців заявляють про свою однозначну неготовність платити більше за споживання енергії, виробленої екологічно чистими технологіями.
  • 37,3% не готові витратити жодної копійки сукупного доходу родини на комплекс заходів з покращення екологічної ситуації в країні.
  • 73,2% українців заявляють про свою готовність діяти для покращення стану довкілля. При цьому 26,4%опитаних не підтримують поступову відмову від нафто-газових джерел енергетики (вугілля, природний газ, нафта, мазут, бензин). 20,6% проти відмови від атомної енергетики. А 4,8% є противниками розвитку відновлювальної енергетики в Україні.
  • Не зважаючи на це, 20,6% опитаних все ж готові віддавати до 5% сукупного доходу родини на заходи з покращення екологічної ситуації, 10,6% опитаних готові спрямувати на ці потреби 6-10% сукупного доходу родини, а 7% респондентів – 11% і більше.

 

Print Friendly, PDF & Email