Чи задумувались ви коли-небудь, скільки б людина могла досягти, якби не зазнавала в певні періоди життя, цькувань, принижень, інших проявів булінгу? На дану проблему де хто все ще пропонує спробувати подивитись під іншим ракурсом (що викликає моє особисте здивування) і розцінити булінг як радикальний мотивитор (тобто зроблю всупротив). Можливо частину досягнень так і здійснюють, а як бути з тим, що поряд зі злобою на образника, формуються комплекси, проблеми зі здоров’ям, суїцидальні настрої, які стають на заваді реалізації, зміні професії, життя та, як наслідок, вносять радикальні корективи в структуру соціуму.
Не можна не погодитись з соціологом Толкоттом Парсонсоном, що саме собистість є причиною і наслідком усіх змін у суспільстві.
Булінг явище не нове, проте активно дане питання почало обговорюватись з початку 20 століття, а в Україні не раніше чим з 2005 року.
Булінг трапляється в будь-якому колективі: у школі, на роботі, у родині.
Види булінгу: фізичний, економічний, психологічний, сексуальний, кібербулінг, детально з кожним можна знайомитись у відповідній літературі. В даній статті скоріше зроблена спроба визначити, які економічні наслідки тягне за собою явище булінгу.
В Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькування)» зазначається, що «булінг-діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій….».
Трактування даного поняття найбільше пов’язують з системою освіти і, безумовно, з цим частково можна погодитись. По-перше, суб’єкти і об’єкти системи освіти активно приймають участь у формуванні особистості; по-друге, система освіти в ідеалі має володіти інструментами і знаннями, направленими на запобігання булінгу, розв’язання його наслідків за допомогою кваліфікованих відповідних методик. Явище булінгу, в першу чергу, пов’язують з періодом отримання середньої освіти, тому як він є достатньо тривалим, учасниками його є діти, як найбільш вразлива група населення, де відбувається формування особистості, а прояви цькування, приниження особливо відбиваються на особистості та її майбутньому.
Згідно з результатами дослідження, проведеного ЮНІСЕФ, нині 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу, 24 % дітей стали жертвами булінгу, і 48 % з них нікому не розповідали про ці випадки.
За статистикою ЮНІСЕФ, через розрив комунікації поколінь 48% дітей ніколи не розповідали про випадки насилля у школі, а 25% говорили про це не з дорослими, 22% вважають, що це нормальне явище. І, відповідно, передають це наступним поколінням. Також прояви дитячого насильства провокують появи алергій, артритів, інших порушень стану здоров’я, асоціальні риси поведінки.
Разом з тим, значна частка принижень та різного виду насильства відбувається і серед дорослих. Як наслідок, порушений психологічний клімат в команді, який безпосередньо впливає на досягнення цілей всієї компанії, ефективність роботи персоналу. Булінг на роботі впливає на співробітників і знижує їхню ефективність, а отже — заважає компанії рости й досягати своїх цілей. Крім того, наслідки булінгу мають довгострокові проблеми у вигляді депресій, посттравматичних синдромів, зловживання алкоголем, наркотиками, хронічних проблем зі здоров’ям, зростання суїцидальних настроїв і самогубств. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я за один рік через насильство було втрачено 1,6 млн.життів. В США за статистикою, вбивств сталося 18000, а самогубств 38000! В наукових дослідженнях Жана Ебботтома окреслено, що 99% спроб самогубств та депресій пов’язано саме з насильством.
В навчальній програмі «Дослідження насильства» професорів Д.Хоурі та Памели Скулі Університету Еморі в Атланті, Джорджія, США зазначено, що соціально-економічно незахищені люди набагато більше ризикують, чим забезпечені.
Ризик смерті в 7,4 рази вищий у європейських країнах з низьким або середнім рівнем доходу, ніж у країнах з високим рівнем доходу. Економічні наслідки насильства відображаються у демографічних втратах: смертність населення, втрата працездатності (інвалідизація), економічне навантаження для тимчасово непрацездатних; в матеріальних довгострокових втратах, втратах продуктивності. Професор Феда Корсо пропонує методику оцінки людського капіталу з точки зору цінності кожної людини в суспільстві, її значимості (рівень заробітку та продуктивності праці), зазначаючи, що вплив булінгу зупиняє працівника в реалізації, зменшуючи його продуктивність, тому відношення керівництва до таких явищ має бути особливо уважним. Для прикладу, наводиться дослід над групою осіб в 5000, які стали жертвами насильства в 2010 році, і станом на 2015 рік успішних прикладів реалізації серед них не було зафіксовано, проте психологічна робота з ними продовжується та частково простежуються позитивні зрушення.
Суспільний розвиток визначається станом морального здоров’я соціуму, рівнем економічних та політичних свобод і не можливий в умовах низької культури.
Саме тому набувають актуальності для дослідження і впровадження в життя такі поняття як студентоцентризм, гендерна рівність, інклюзивність і справедливість в освіті, нові методики навчання із застосуванням креативних підходів та урахуванням особливостей кожної дитини.
Нація має свою генетичну пам’ять, її збереження є найважливішим для суспільства. Формування генетичного коду залежить від подій, які відбувались та впливали на націю протягом багатьох років, століть. Саме тому, питання насильства, відношення до нього, сприйняття має велике значення.
Система соціалізації, при якій всі питання вирішуються директивно, формує громадян, які зациклені на формальній стороні свого життя та залежать від думки оточуючих, побоюючись помилитись, щоб не отримати скептичного ставлення. В таких умовах, суспільство легко піддається маніпуляціям, залякуванню, що змінює всю структуру соціуму.
Сучасний діджиталізований світ страждає від кібербулінгу, а загальний його розвиток супроводжуватиметься новими вимогами до відносин в суспільстві, вимагаючи активних комунікативних навиків, які не можуть бути проявлені в повній мірі через можливі негативні впливи булінгу.
Наталія Грущинська