Із квітня цього року в Україні вступили в дію зміни до КПК. Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження» можна по праву назвати багатостраждальним, адже ще в лютому навколо його проекту розгорівся серйозний скандал.
Так, під соусом необхідності розпочати суд над екс-президентом Януковичем за обвинуваченням у держзраді пропонувалося проштовхнути норми, які б при цьому порушували права українців. Найбільші протиріччя викликали норми, які давали «зелене світло» на заочне засудження громадян, а також на продовження строків слідства та тримання підозрюваного під вартою до 18 місяців при проведенні спеціального досудового розслідування.
Вказані норми до нового Закону таки не ввійшли, тим не менше, в «Публічному аудиті» вирішили проаналізувати, що ж нового в КПК від Президента Порошенка та Генпрокурора Луценка?
Ст. 297–1 КПК України регламентує загальні положення спеціального досудового розслідування, ключовий аспект: якщо у кримінальному провадженні повідомлено про підозру декільком особам, слідчий, прокурор вправі звернутися до слідчого судді з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування лише стосовно тих підозрюваних, щодо яких наявні передбачені частиною другою цієї статті підстави, а стосовно інших підозрюваних подальше досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні здійснюватиметься згідно з загальними правилами.
Ст. 297–4 доповнені пунктом 6, за яким відомості щодо підозрюваних, стосовно яких слідчий суддя постановив ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань не пізніше 24 годин після постановлення відповідної ухвали.
Фактично повністю були також відображені зміни до ч. 4 ст. 469 КПК, де йдеться про перелік злочинів, за якими можливе укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим. Це, зокрема: особливо тяжкі злочини, вчинені за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою чи терористичною організацією, за умови викриття підозрюваним (він не повинен бути організатором такої групи або організації) злочинних дій інших учасників групи. Повідомлена інформація має бути підтверджена доказами.
У «Перехідних положеннях» КПК України, який діяв до внесення змін, було вказано, що слідчі прокуратури мають право проводити спеціальне досудове розслідування тільки: «Тимчасово, до 15 квітня 2017 року». Після внесення змін маємо таку редакцію: «Тимчасово, але не пізніше дня початку діяльності Державного бюро розслідування (опублікування у газеті «Урядовий кур’єр» відповідного повідомлення його керівником)». Тобто, слідчі прокуратури матимуть право проведення спеціального досудового розслідування до моменту створення ДБР та публікації в «Урядовому кур’єрі» відповідного повідомлення про це.
«Цікаво, що спочатку Президент затверджує Національну стратегію у сфері прав людини, в якій декларує “незворотне прагнення Українського народу до побудови правової та демократичної держави, в якій гарантуються та забезпечуються права і свободи людини”, а потім “під шумок“ його команда намагається проштовхнути недемократичні зміни, які абсолютно зневажають права людей, перетворюючи їх у рабів системи. Так, найсуперечливіші зміни до Закону таки не ввійшли, але цьому передував максимальний спротив громадянського суспільства», – резюмує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.
Матеріал надано «Публічним аудитом»
