В структурі економіки більшості країн ЄС малий бізнес займає лідируючі позиції, оскільки має низку суттєвих переваг. Він швидко адаптується до змін кон’юнктури ринку, має високий рівень гнучкості та можливість конкурувати в галузях, оперативно реагує на потреби споживачів тощо. Він становить левову частину соціально-економічного розвитку Європи: більш ніж 20 млн. підприємств, на які припадає 57% загального обороту, 53% доданої вартості та близько 70% зайнятих. Прикладом успішної підприємницької діяльності є позиції країн у Світовому рейтингу Doing Business, який проводить Світовий Банк.
Саме цей Рейтинг оцінює простоту здійснення підприємницької діяльності, а це, в першу чергу, легкість відкриття бізнесу, швидкість без бюрократичних зволікань та хабарництва отримання дозволів, реєстрація власності, захист прав інвесторів, сплата податків тощо. Україна хоча і стрибнула аж на сім сходинок вгору, але ще залишається досить низько. Натомість лідерські місця Данії, Сингапуру, Нової Зеландії в цьому Рейтингу свідчать про те, що ці країни ведуть ефективну державну підтримку малого та середнього бізнесу.
Сектор малого бізнесу в Україні поки що не відіграє в національній економіці такої важливої ролі, як в економічно розвинутих країнах. Він майже щоденно веде боротьбу за «виживання», змушений постійно адаптуватися до поточних умов ринку. У деяких випадках результати реформ стають відчутними, але в багатьох випадках, на жаль – ні.
Про це на першому національному бізнес-форумі Industry4Ukraine заявив член команди підтримки реформ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Денис Шемякін: «Малий і середній бізнес в Україні приносить 55% валового внутрішнього продукту в економіку країни, зокрема частка малого бізнесу 16% ВВП… Але якщо подивитися в іншому вимірі, то великі і середні підприємства в Україні – це 73% ВВП, тобто мікро- і малі підприємства в Україні – це всього 16% ВВП. В Європі – удвічі більше».
При цьому, Денис Шемякін зазначив, що кількість підприємств в Україні трохи більше, ніж в Європі, але в той же час ефективність їх в 10 разів нижче. Так може дійсно необхідно прислухатися до експерта, сфокусуватися саме на малих і мікропідприємствах? В першу чергу треба невідкладно покращити бізнес-клімат, щоб зробити нашу продукцію більш конкурентоспроможною. Я дуже хочу, що українська влада зрозуміла це та створила якнайшвидше сприятливі умови для ведення бізнесу.
На мій погляд, важливим кроком в цьому напрямку є ініційована Президентом України Володимиром Зеленським урядова Програма видачі дешевих кредитів під 5-7-9% річних для нового чи чинного бізнесу за участю державних банків та можливість подальшого розширення такої програми.
Переконаний, якщо всі виконавці цієї президентської ініціативи в Урядi будуть ефективно i якісно виконувати це завдання, то можна буде повірити розрахункам Мінекономіки, що у короткостроковій перспективі ця Програма створить 90 тисяч нових робочих місць, а в довгостроковій перспективі, як повідомив Міністр розвитку економіки Тимофій Милованов, «в уряді очікують на те, що програма дешевих кредитів сприятиме надходженню 8 млрд. грн. інвестицій у малий бізнес. Загальну ж суму виданих в межах програми дешевих кредитів в уряді очікують на рівні 30 млрд. грн.».
Це дуже важливе рішення, таке необхідне для стимулювання розвитку українського підприємництва. Але в сукупності з цим і всі новації нашої Асоціації – дадуть ще швидше якісний результат.
Одна із головних причин, що гальмує розвиток малого підприємництва в Україні, – це недосконалість податкового законодавства, оскільки понад половину доходів підприємств вилучається у вигляді різноманітних податків та платежів. Не перестаю постійно говорити, що реформування податкової системи повинно передбачати запровадження простої, зрозумілої системи нарахувань та сплати податків, скорочення кількості податків, удосконалення системи обчислення податкових зобов’язань та інше. І я глибоко переконаний, що ситуація може бути покращена лише при впровадженні нових законодавчих норм шляхом прийняття системних змін.
Останні роки Асоціація платників податків України працює над створенням Податкового Кодексу Розвитку, який підтримано 82 громадськими об’єднаннями України. Цими ГО ще у 2016 році створено Українську Раду Бізнесу, і саме наша Асоціація є одним із фундаторів її створення. Податковий Кодекс покликаний забезпечити гідні умови для становлення та пріоритетного розвитку національного підприємництва та розквіту України. Основні його положення базуються саме на вимогах сьогоднішнього дня, згідно з якими податкова система України має бути гнучкою і швидко реагувати на зміни в суспільстві і економіці.
Зупинюся коротко на положеннях Кодексу: це заміна податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал, заміна моделі оподаткування майна, а головне, на що чекає бізнес, – це значне зниження важкого тягаря для них це податкового навантаження на фонд оплати праці, запровадження одночасно оптимальної моделі податкової амністії – особливого порядку декларування фізичними особами майнового стану, активів (доходів), які не задекларовано у минулих періодах. Зауважу, наша позиція – без застосування будь-яких штрафних санкцій та без нарахування пені, здійснення справжньою податкової реформи, а саме перетворення Державної податкової служби на Службу сервісу та ділового партнерства для бізнесу та інше. На моє глибоке переконання, прийняття нового Податкового Кодексу Розвитку докорінно змінить систему оподаткування в державі, сприятиме добровільній сплаті податків, забезпечить повноту надходження коштів до бюджетів усіх рівнів, тим самим допоможе країні вийти на новий, європейський рівень життя. До-речі, при цьому платники податків повинні бути впевненими у тому, що сплачені податки використовуються державою максимально ефективно на користь кожного громадянина та країни.
Але зазначу, що прийняття лише одного Податкового Кодексу недостатньо для розвитку економіки в Україні, необхідно проводити комплексну політику реформування, зокрема, невідкладно створити новий єдиний орган, який буде розслідувати економічні злочини – Бюро фінансових розслідувань, концепцію якої Асоціація публічно і послідовно пропонує вже протягом останніх чотирьох років. Я впевнений, що створення такого органу принципово змінить ситуацію для бізнесу, бо вона буде не силовою структурою, а в першу чергу аналітичною державною службою.
Лише шляхом проведення зазначених мною комплексних реформ можна створити необхідні умови для детінізації економіки, поліпшення інвестиційного клімату та розвитку бізнесу і економіки в цілому. І я глибоко переконаний, що зволікати із цим ніяк не можна.
Грігол Катамадзе – Президент Асоціації платників податків України, Надзвичайний і Повноважний Посол
