Європейські лідери дедалі серйозніше думають про прямі переговори з Володимиром Путіним, не бажаючи залишати цю тему лише Вашингтону. Про це пише Financial Times.
За інформацією видання, канали зв’язку з російською стороною вже відкриті, а розмова європейців із Путіним може відбутися найближчим часом. Поштовхом стали напружені відносини між Києвом і Вашингтоном та скорочення американської підтримки.
Одна з причин — розчарування політикою Дональда Трампа. У Європі сумніваються, що особисті переконання чи дипломатичні компліменти здатні вплинути на американського президента. За оцінкою FT, Трамп зосереджений на проміжних виборах до Конгресу й роздратований, на його думку, недостатньою підтримкою європейців у питанні Ірану. Також є побоювання, що Вашингтон дедалі більше прагнутиме економічних угод із Росією замість довгострокових міркувань безпеки.
Водночас підтримка України та санкційний тиск на Москву залишаються ключовими елементами європейської політики. Їхня роль зросла після припинення американської фінансової допомоги, адже тепер Україну підтримують саме європейські кошти.
FT описує два можливі сценарії для розмови з Путіним. Перший передбачає заморожування бойових дій по нинішній лінії контролю в обмін на гарантії, що Україна не вступатиме до НАТО. Другий — передачу Росії решти Донбасу, яку вона поки не контролює, з подальшим вступом України до Альянсу.
Видання наголошує, що це не узгоджені пропозиції й не досягнуті домовленості. Частина українців могла б сприйняти будь-який варіант як зраду, а європейські політики сумніваються, що Путін на це погодиться. Сам російський лідер просуває ідею тристороннього саміту з Трампом і Сі Цзіньпіном, що відповідало б прагненню Москви закріпити статус великої держави, залишивши Україну та її європейських партнерів поза переговорами.
Окремо FT звертає увагу на зміну риторики Володимира Зеленського щодо Вашингтона. Він почав різкіше говорити про Трампа, відкрито згадувати обмеження американських супутникових послуг і припускати, що президент США симпатизує авторитарним лідерам. Київ також відкинув вимогу США припинити удари по російській енергетиці. Автори припускають, що це не лише розчарування, а й політичний розрахунок: на тлі падіння рейтингів Трампа Зеленський може апелювати безпосередньо до американського суспільства.
Ще один напрям європейської політики — зменшення залежності від американських оборонних технологій, зокрема систем Starshield і Starlink. Україна й досі залежить від американських супутникових можливостей для захисту від атак та отримання розвідданих, а також сподівається переконати США розширити підтримку для ударів по місцях запуску ракет углиб Росії. Попри це, Зеленський обрав жорсткіший підхід до відносин із Трампом та Ілоном Маском, навіть допускаючи, що США можуть стати на бік Росії. Один із високопоставлених європейців порівняв його позицію з підходом прем’єр-міністра Канади Марка Карні, який також готовий відкрито заперечувати Трампу.
































