Російські атаки майже повністю зупинили металургійну галузь України — близько 90% виробництва сталі наразі не працює. У найгіршому сценарії втрати для економіки можуть сягнути 6,5-7% ВВП, йдеться у матеріалі Forbes Ukraine.
За даними видання, від початку 2026 року Росія щонайменше 30 разів атакувала ключові підприємства гірничо-металургійного комплексу. Внаслідок обстрілів сім доменних печей зазнали ушкоджень або повного руйнування, а 18 працівників галузі загинули.
“Зараз ми не виплавляємо ані сталь, ані чавун”, – заявив виданню президент Укрметалургпрому Олександр Каленков. Керівник офісу CEO групи “Метінвест” Олександр Водовіз додав, що у вересні трапився безпрецедентний тиждень, коли Україна вперше за сто років не виплавила жодної тонни сталі.
“Ситуація в металургії катастрофічна. Ми можемо планувати роботу лише на місяць уперед”, – зазначив Водовіз. У 2025 році галузь забезпечила $6,2 млрд експорту та 5,5% ВВП країни, тож масштаб нинішньої кризи загрожує й суміжним секторам.
За словами Каленкова, одне робоче місце в металургії створює 7,5-8 робочих місць у суміжних галузях — транспорті, енергетиці, машинобудуванні, ремонтних компаніях і логістиці. Окремим серйозним ризиком залишається падіння експорту залізної руди, адже альтернативні морським маршрути дозволяють вивозити лише до половини колишніх обсягів.
CEO Metals Consulting International Олександр Сірик підрахував, що втрата експорту руди означає втрату $1 млрд валютної виручки на рік лише за цим напрямом. Журналісти також нагадують, що зупинка заводів уже позначається на місцевих бюджетах: у 2025 році ArcelorMittal Kryvyi Rih сплатив 8,5 млрд грн податків, з яких 2,6 млрд грн пішли до місцевих бюджетів.
Підприємства “Метінвесту” в Запоріжжі за перше півріччя 2026 року сплатили майже 1,6 млрд грн. Через це міські бюджети можуть втратити спроможність фінансувати частину соціальних послуг, наприклад пільговий проїзд.
За оцінкою Укрметалургпрому, зупинка галузі загалом може коштувати Україні $5-7 млрд валютної виручки та щонайменше 30-40 млрд грн бюджетних надходжень. “Поки не буде якогось розуміння щодо безпеки, буде важко говорити про відновлення виробництва”, – підкреслив Каленков.
Наразі компанія АМКР веде переговори з Офісом президента щодо виходу з кризи, обговорюючи безпеку персоналу, подальший формат роботи та можливий простій. Водночас українські, європейські та глобальні профспілки закликають не звільняти працівників підприємства, а перевести їх на оплачуваний простій — про це йдеться у зверненнях IndustriALL та IndustriAll Europe.




























