Bloomberg розкрив план Пекіна, який може стати найагресивнішою спробою закласти основу для майбутнього китайського AI-сектора. Протягом п’яти років Китай має намір витратити близько 2 трильйонів юанів (~$295 млрд) на побудову загальнонаціональної мережі дата-центрів — з умовою, що щонайменше 80% обладнання, включно з AI-чипами, постачатимуть місцеві виробники.
Що саме планує Пекін
Розробкою займається Національна комісія з розвитку та реформ (NDRC) разом з іншими відомствами; більшість дата-центрів експлуатуватимуть державні China Mobile і China Telecom, вони ж відповідатимуть за з’єднання мережі. Кінцева мета — до 2028 року об’єднати розрізнені регіональні потужності в єдину когерентну національну обчислювальну сітку.
Фінансування йтиме переважно через надтривалі спеціальні держоблігації з терміном погашення понад 10 років і державні фонди для стратегічних галузей; банківські кредити й приватний капітал — допоміжно. Це не просто інвестиція, а політичний інструмент, побудований так, щоб витримати десятиліття реалізації.
80% власних чипів — стратегічний нерв плану
Найгучніша деталь — вимога локального змісту: щонайменше 80% технологій, включно з AI-прискорювачами, мають бути китайського виробництва, насамперед від Huawei. Це фактично закриває Nvidia й AMD доступ до державної частини AI-будівництва.
Тенденція не з вакууму. Американський експортний контроль обмежує продаж H100 та H200 у Китай із 2022 року. У відповідь Huawei різко наростив виробництво AI-чипа Ascend 910C — найсильнішої сьогодні китайської альтернативи.
Goldman Sachs Research фіксує: китайські AI- та хмарні провайдери вже зміщують закупівлі з 50–75% іноземних чипів у бік більшої частки внутрішнього кремнію. Окрема новина — дев’ять китайських AI-чипів (Huawei, Alibaba, Shanghai Biren та інших) нещодавно пройшли державну перевірку безпеки, що відкриває їм шлях у чутливі сектори.
Як це виглядає поруч із США
На перший погляд, цифри Китаю поступаються американським: лише Meta планує до $145 млрд капітальних витрат у 2026-му, Alphabet — до $190 млрд; разом великі американські техногіганти зарезервували понад $725 млрд на AI лише за один рік. Але різниця — у моделях: США роблять ставку на приватний капітал із горизонтом швидкої окупності, Китай — на державну координацію через десятиліття.
Китайські дата-центри обходяться дешевше через нижчі витрати на робочу силу, компоненти й будівництво. У $295 млрд також не входять приватні інвестиції Alibaba, Tencent, Baidu й AI-стартапів — їх рахують окремо.

“Шість мереж” і енергомережа поверх
Дата-центрова частина — лише один компонент ширшої програми “Шість мереж”, оголошеної на початку 2026 року, яка охоплює інфраструктуру від водо- й електропостачання до обчислювальних потужностей. Якщо додати інтеграцію з енергетичною мережею, загальна сума інвестицій може сягнути щонайменше 5 трлн юанів — близько $740 млрд.
Це не випадковість: за оцінкою Goldman Sachs Research, глобальний попит на електроенергію з боку дата-центрів зросте більш ніж на 160% до 2030 року порівняно з 2023-м — енергетика стає таким же фронтом гонки, як і кремній.
За оцінками NDRC, до 2030 року AI-індустрія Китаю перевищить 10 трильйонів юанів — близько $1,4 трлн. Реакція ринку миттєва: акції китайського оператора дата-центрів GDS Holdings підстрибнули на 12% на премаркеті після публікації Bloomberg, акції Vnet Group — на 17%.

Що це означає для глобальної AI-гонки
Сюжет змінюється з “хто витратить більше” на “хто побудує більш суверенний стек”. США досі попереду за обсягом інвестицій і у фронтирних моделях. Але Китай уперше за десятиліття будує власну вертикаль AI — від кремнію до моделей і до сценаріїв розгортання у держсекторі: охорона здоров’я, транспорт, керування містами.
Якщо до 2028 року Пекіну вдасться запустити єдину державну обчислювальну мережу на 80% власних чипах, картина глобального AI-ринку виглядатиме принципово інакше — не лише як змагання моделей, а як змагання промислових платформ.






























