13 квітня Верховна Рада проголосувала за зміни до державного бюджету на 2020 рік. Під час вирішального голосування законопроект підтримали 249 народних депутатів при 226 необхідних. 98 виступили проти. Представляючи проєкт змін до бюджету, народний депутат зі «Слуги народу» Олександр Трухін заявив, видатки Фонду боротьби з COVID-19 зменшені до 64,7 млрд гривень.
Кошти забрали в низки галузей. Зокрема, з Державного фонду регіонального розвитку та Фонду енергоефективності. Зменшиться фінансування спортивної та культурної сфер, субвенції на місцеві вибори та статистичні дослідження. Також на період карантину урізали зарплати державним службовцям. За такого перерозподілу грошей дефіцит Державного бюджету зросте більш як утричі.
Тоді виникає питання – як нам збільшити доходи в бюджет та уникнути скорочення фінансування важливих соціальних видатків? Ми опинились в глобальному дефіциті. Експерти наголошують, що дефіцит державного бюджету України у 2020 році може зрости з 2% (2019) до 10% ВВП. Доходи бюджету знизяться через падіння економіки, недоотримання імпортного ПДВ через зниження попиту і падіння цін на нафту. За цим слідкує скорочення певних видатків. Ті пункти бюджету, які пов’язані з культурою, освітою та регіональним розвитком суттєво скорочуються у зв’язку з покриттям більш важливих, на думку влади, потреб. Внаслідок правок до бюджету повністю знищили всі програми розвитку освіти , зменшили фінансування дорожніх робіт майже на 8 млрд грн, а для покриття дефіциту збільшили внутрішні запозичення на 147 млрд грн та зовнішні на 131 млрд грн.
Нинішня ситуація, яку створила непрофесійна влада, коли ми беремо в борг, щоб віддавати борг є абсолютно деструктивною, тому що вона призводить до продажу активів країни і відповідно рухає Україну в бік сировинного майбутнього. Все, що робиться нинішньою владою – це противага економічному протекціонізму. Варто зазначити, що протекціонізм використовується багатьма країнами світу. Політика протекціонізму захищає національну промисловість і сільське господарство, стимулює розвиток національного виробництва, яке здатне замінити імпортні товари.
Незважаючи на висловлювання А. Меркель, стосовно того, що протекціоністські заходи створюють все більше перешкод для розвитку міжнародної торгівлі і гальмують зростання світової економіки, ЄС протягом 2011-2013 років було застосовано найбільше обмежень серед інших країн – 69 од. Таким чином, розвинуті та успішні держави, які декларують принцип вільної торгівлі активно застосовують політику економічного протекціонізму, що значно впливає на розвиток світової економіки. Тому, використання певних інструментів політики протекціонізму є важливою умовою економічного зростання для країн, що розвиваються, особливо в сучасних умовах.
Повернімося до бюджету. Як можна забезпечити інакше надходження до бюджету і уникнення недостатнього фінансування, як медицини, так і освіти, культури? Чому ми маючи економічну кризу залишаємо мільярди гривень в прибуток державних компаній? Виходить, що держава всередині заробляє величезні кошти, але вона залишає їх на цих підприємствах. Така система може чудово працювати в країнах, в яких існує державно-приватне партнерство. Наприклад, країні не вистачає грошей для видобутку газу і вона вкладає 51%, а 48% вкладає приватний інвестор. В такому разі на підприємстві залишається 30% доходу і підприємство дає кошти цьому інвестору, тому що він вклав свої особисті кошти. Проте в Україні ситуація зовсім інша.
Інший приклад державної монополії – Укрзалізниця.
Не так давно, вона бідкалась уряду про збитковість перевезень і просила дозволу підняти ціни на квитки. У нас, до речі, тарифи на вантажні перевезення одні з найбільших в Європі. Це підприємство не може бути збитковим за правильного менеджменту. Також варто зазначити про «неприбуткове» підприємство Укрспирт. Коли виробництво спирту було неприбутковим? Очевидно, що підприємство «робить» великі видатки та пише, що воно неприбуткове, щоб нічого не платить державі.
Саме тому ці природні монополії мають показувати справжні показники та віддавати більшість свого доходу державі. Інакше, вони перетворюються на якісь імперії всередині нашої країни, які готуються для роботу з міжнародними партнерами або годують корупціонерів, фінансові промислові групи та інших. Один і той самий механізм може працювати по-різному, але давайте не дозволимо за наші гроші обкрадати нас, особливо в ці нелегкі для усіх часи.
Тимур Чмерук – підприємець, партнер міжнародної інвестиційної компанії “Base capital management”, член Української асоціації професіоналів у сфері GR і лобістів, радник по залученню іноземних інвестицій Херсонської ОДА (2013-2014 рр..), керівник ряду проектів по залученню іноземних інвестицій у сферу IT.
