Ознайомлення з матеріалами 20 з’їзду КПК підштовхнуло до осмислення того факту, що в сучасному світі два типи економіки показали свою ефективність: ліберальна економіка, яка була побудована в США та Західній Європі та їх цивілізаційних анклавах в інших частинах планети, та соціальна ринкова економіка, яка була реалізована у Китаї, В’єтнамі та деяких інших країнах Азії.
Якщо виходити з того, що зараз у глобальному світі домінують американська та китайська економіки, слід зазначити, що обидві вони заслуговують на повагу та ретельне вивчення цього соціального досвіду.
Підходи, як бачимо, абсолютно різні. У західній цивілізаційній версії – свобода ринку та мінімальне державне регулювання.
У східній цивілізаційній версії – плановий ринковий соціалізм. Виходячи з того, що китайська економіка в останні десятиліття розвивається динамічніше, ніж будь-яка інша економіка світу, нам потрібно дуже уважно вивчити досвід державного будівництва в КНР і плани китайського керівництва про будівництво до 2035 року “модернізованої соціалістичної держави”.
Показово, що до 2050 року в Китаї планують створити, як сформульовано у документах 20 з’їзду КПК, “демократичну, цивілізовану, гармонійну, модернізовану, соціалістичну державу”.
Ця формула, до речі, вибиває певні козирі з рук опонентів КНР, які вважають себе “зразком миру та демократії”. Однак, світ, насправді, багатополюсний та різнокольоровий, як кольори веселки. І всі ці кольори успішно співіснують у природі. І головне завдання людства, як говорить українська національна ідея, саме полягає у пошуках гармонії у світі, соціумі та у людині. Що, до речі, дуже співзвучне ідеям великого китайського філософа Лао-цзи.
Валерій Бебік,
доктор політичних наук, професор Університету імені Михайла Драгоманова (Україна, Київ)
