Журналістка сайту “Українська Правда” Оксана Коваленко звинуватила місію СММ ОБСЄ у провокації ескалації конфлікту та розголошенні позицій ВСУ. Сталось це під час інтерв’ю заступника голови СММ ОБСЄ Александра Хуга для Української Правди: “Ви фактично оголосили, що сили АТО облаштовують свої позиції неподалік ДФС. Чи не думаєте ви, що могли спровокувати бойовиків на загострення цими заявами? Адже СММ ОБСЄ володіє інформацією про всі позиції, але не має права це розголошувати”, – дорікнула вона представникові ОБСЄ.
У відповідь на цей закид євро чиновник із почуттям гідності та значення власної місії відповів, що виконання представниками ОБСЄ своїх професійних обов’язків жодним чином не може впливати на ескалацію конфлікту: “Я не думаю, що неозброєні спостерігачі СММ спровокували озброєних людей використати силу. СММ ОБСЄ дуже добре знає політичну ціну звітуванню про порушення. Саме тому СММ робить це з обережністю. Але коли спостерігачі місії бачать про появу нових позицій, ми про це звітуємо. СММ – це неозброєна цивільна місія і її мандат – спостерігати й повідомляти про безпекову ситуацію. Тож вона не може бути відповідальною за порушення режиму тиші, включаючи й останню ескалацію в районі Авдіївка-Ясинувата-Донецький аеропорт. Ті, хто відповідальний за порушення угод, мають взяти на себе відповідальність за їхні наслідки, що в тому числі включає і реакцію протилежної сторони”.
На наступне запитання, хто на думку Хуга винний у загостренні ситуації, він порадив ознайомитись зі звітами ОБСЄ, та вказав, що головною причиною було те, що війська обох сторін стояли дуже близько один до одного. “Меморандум говорить, що сили обох сторін мають зупинитися на лінії розмежування, встановленій 19 вересня 2014 року. Це могло означати, що така лінія протяжністю 400 км існувала на землі, і вздовж всієї цієї лінії сили були в безпосередньому контакті”, – додав він, фактично визнавши, що “повзучий наступ” про який так багато писали українські ЗМІ напередодні загострення конфлікту був грубим порушенням Мінських угод.
Натомість, найцікавішим в цей історії є той факт, що Українська правда не тільки лишила це запитання в остаточній редакції інтерв’ю, але й винесло це обговорення окремою темою, хизуючись неетичною поведінкою журналістки стосовно чиновника впливової європейської безпекової структури.