За 10 місяців 2016-го бюджет Києва вдалося не лише виконати на 100%, а й перевиконати майже на 2,5 млрд грн, або на 9%. На сьогодні по факту бюджет міста отримав 30,7 млрд грн. «Публічний аудит», продовжуючи серію публікацій, у яких вивчає можливості покращити управління публічними ресурсами столиці, вирішив з’ясувати, за рахунок чого вдалося отримати додаткові надходження та чи є такі показники максимумом для Києва.

Як з’ясували незалежні аудитори, в першу чергу збільшилася маса податкових надходжень – у порівнянні з минулим роком вони зросли на 3,5 млрд грн. Левову частку тут займає податок на доходи, на прибуток та на збільшення ринкової власності. Так, за 10 місяців поточного року було отримано 10,8 млрд грн, тоді як у 2015-му – 9,7 млрд, а в 2014-му – 8 млрд.

Насамперед це стало можливим за рахунок того, що свої фінансові результати в цьому році вдалося покращити великим та середнім підприємства, які працюють на території міста. Так, за І півріччя 2016 року 65 % підприємств отримали прибуток на суму 123,7 млрд грн проти 106,6 млрд у минулому році та 105,4 млрд позаторік.

Крім того, якщо порівнювати з 2015 роком, суттєво зросли місцеві податки, плата за землю – у середньому на 150 %, що також позначилося на дохідних показниках бюджету.

Публичный аудит

Проте, аудитори вказують, що залишається ще цілий сектор неподаткових надходжень, і це «неоране поле», яке здатне забезпечити міську казну на мільйони гривень – за умови якісної оптимізації менеджменту. Насамперед ідеться про діяльність київських КП. На сьогодні в місті їх діє більше 200, за два роки було перевірено майже півтори сотні та встановлено збитків на мільярд гривень.

«Є певні зрушення в цій проблемі, але вони недостатні. Наприклад, керівники КП тепер обираються на конкурентних засадах, та потрібен ще посиленіший контроль з боку КМДА за їх внутрішньою діяльністю, зокрема регулярні аудиторські перевірки. Крім того, жорсткий контроль має бути й усередині цих підприємств. Зокрема, ми проаналізували, від яких КП казна повинна отримувати найбільші відрахування – від 30 до 50% чистого прибутку. Це ті, що спеціалізуються на будівництві; оптовій та роздрібній торгівлі; рекламній діяльності, працюють у сфері паркування», – вказує провідний аналітик «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.

Публичный аудит

У фінансових результатах столичних КП спостерігається цікава динаміка: з одного боку, за рік майже в 3 рази скоротилася їх збитковість (на 60 млн грн), з другого – впала й прибутковість (на 6 млн грн).

Близько 45 % у неподаткових надходженнях складають ті платежі, які залежать від місцевої влади і на розмір яких вона може безпосередньо вплинути, кажуть у «Публічному аудиті». До того ж, суттєвіше перевиконання бюджету дозволить і надалі збільшувати інвестиції за рахунок коштів місцевого бюджету, зокрема, за зразком світових столиць в інноваційно-технологічну сферу.

Публичный аудит

«Можливості додаткових надходжень треба шукати в різних сферах. Наприклад, серед того, що лежить на поверхні, – перегляд умов та виконання договорів щодо орендної плати за комунальне майно. Нерідко трапляється, що ціни там суттєво занижені, а це – мільйони гривень. За нашим дослідження, лише оптимізація робочих місць київських чиновників допоможе вивільнити півмільярда гривень. Тобто, профіцит бюджету цілком реально може перевищувати вже отримані 2,5 млрд грн, хоча ми не відкидаємо, що й це сума немала. Місту завжди знайдеться, куди спрямувати “зайві” кошти: це й соціальна сфера, й освітня, і медичне забезпечення, і подальша розбудова інфраструктури», – резюмує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

Матеріал надано «Публічним аудитом»